Греки страйкують проти «затягування пасків»
Учора в Греції відбувся 24-годинний всезагальний страйк, у результаті якого установи й транспорт були паралізовані. Найбільші профспілкові об’єднання держслужбовців і приватного сектору — ADEDY і GSEE — оголосили перший цього року страйк проти дій уряду, який проводить політику «затягування пасків» в обмін на стабілізаційні кредити Євросоюзу та Міжнародного валютного фонду. Кредитори «врятували» Грецію від дефолту за допомогою безпрецедентних 110 млрд. кредитів, вимагаючи скорочення бюджетного дефіциту та радикальних реформ. Учора в Греції страйкували установи й державні банки, школи й університети, з мінімальним персоналом працювали лікарні, на страйк вийшли вчителі та лікарі, а ЗМІ не передавали випуски новин. Повністю зупинено залізничне й поромне сполучення. Авіадиспетчери страйкували з 12-ї до 16-ї години за місцевим часом, на час страйку аеропорти в Греції не приймали й не відправляли рейси. Проте афінський транспорт, який страйкує в майже щоденному режимі вже три місяці, цього разу ходив більшу частину дня, щоб допомогти протестувальникам потрапити на демонстрації. По всій країні відбулося більш ніж 50 демонстрацій і мітингів. Уперше за тривалий час у страйку взяли участь багато приватних підприємців — по всій країні власники магазинів і автозаправок мають намір закрити їх на знак протесту проти підвищення податків у розпалі рецесії. Криза завдала серйозного удару по торгівлі, десятки тисяч магазинів були змушені припинити роботу або переїхати до інших, більш дешевих для оренди приміщень.
Косово очолив мільярдер, який реставрував Кремль
Парламент Косова обрав президентом країни Беджета Паколлі, косовсько-швейцарського мільярдера, який має давні ділові зв’язки з Росією. Вибори відбулися відповідно до угоди про поділ влади, на яку прем’єр-міністр Хашим Тачі пішов після грудневих виборів. Депутатам була запропонована на президентську посаду єдина кандидатура, яку вони затвердили в третьому раунді 62-ма голосами зі 120. На тому ж засіданні уряд Тачі отримав вотум довіри. Найбільші опозиційні партії бойкотували цю парламентську сесію, вказуючи на тісні відносини Паколлі з Москвою і звинувачуючи його в тому, що в політику він пішов лише з метою зміцнення своєї бізнес-імперії. Наприкінці 1990-х його група Mabetex, штаб-квартира якої — в Швейцарії, займалася масштабною реставрацією Кремля. «Всі сили я віддаватиму тому, щоб вивести Косово на рівень шанованих у світі країн, — пообіцяв Паколлі депутатам парламенту після закінчення голосування. — Країна має можливості, й косовари заслуговують на таку державу. Я працюватиму з усіма косоварами, незалежно від їхньої раси чи національності».
Бахрейн звільнив політв’язнів
Влада Бахрейну почала випускати з в’язниць політичних в’язнів, серед них 23 шиїтські активісти, звинувачені в спробі державного перевороту, повідомляє Рейтер. «Сьогодні було звільнено більш ніж 100 в’язнів, хоча десятки досі залишаються під вартою. Проте, на мій погляд, це дуже позитивний крок», — сказав представник головного шиїтського опозиційного блоку Wefaq Ібрагім Маттар. Розпорядження про звільнення в’язнів підписав у понеділок король Бахрейну Хамад бен Іса Аль-Халіфа, тим самим задовольнивши одну з вимог опозиції. Раніше депутат від сунітського блоку в парламенті країни — Абдул Хамід Аль Мір — заявив, що решта вимог демонстрантів, таких як відставка уряду та внесення поправок до Конституції, є нездійсненними. Нагадаємо, що масові акції протесту з вимогою політичних реформ, відставки уряду та «встановлення справжньої конституційної монархії» тривають у Бахрейні з 14 лютого на тлі антиурядових заворушень, що охопили цілу низку країн регіону, серед яких Туніс, Єгипет, Ємен і Лівія. Протестувальники, більшість з яких є мусульманами-шиїтами, які становлять 75% населення Бахрейну, вимагають більших прав і впливу в країні, якою керують мусульмани-суніти. Влада спробувала покласти край протестам за допомогою сили. У зіткненнях з поліцією загинуло шість осіб, сотні отримали поранення. До столиці королівства було введено війська, а Перлинну площу в центрі Манами, яку зайняли мітингувальники, блокували танки. Потім правляча династія несподівано змінила тактику. Принц-наступник Бахрейну Сальман бен Хамад Аль Халіфа наказав військовим залишити житлові квартали столиці й закликав до діалогу з шиїтською громадою. У неділю уряд оголосив про початок національного діалогу.
Помер видатний український американіст
Днями несподівано для всіх після важкої хвороби на 61-му році життя помер відомий український американіст, доктор історичних наук, професор Євген Камінський. Тридцять років тому він поступив на роботу в Інститут історії ще молодим спеціалістом і пройшов шлях до завідувача відділу трансатлантичних відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, отримавши звання Заслуженого діяча науки і техніки України. Останніми роками сфера його діяльності охоплювала такі теми: трансатлантичні відносини, європейська інтеграція, відносини Україна-США.
За час роботи в Інституті Євген Євменович підготував 30 кандидатів наук, був неформальним радником керівників української держави. «Природжений інтелігент, добрий та щедрий за вдачею, він був дуже працелюбною людиною із нестандартним особливим мисленням, — так охарактеризував Євгена Камінського його колега та друг Олександр Потєхін, голова правління Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України.
Євгену Євменовичу також вдавалося успішно поєднувати із наукою журналістику. Він із майстерністю писав статті на міжнародну тематику, які мала честь друкувати газета «День».
Редакція «Дня» висловлює співчуття родині, друзям та близьким Євгена Євменовича.
