Кореспондента Guardian вислали з Росії
Кореспондента британської газети Guardian у Москві Люка Гардінга було вислано з Росії при спробі перетину кордону, повідомляє видання. Гардінг виїжджав з Росії на два місяці й із Лондона висвітлював публікацію американського дипломатичного листування сайтом Wikileaks. Зокрема, його ім’ям була підписана стаття про депешу, в якій Росія за прем’єра Володимира Путіна називалася «мафіозною державою». За словами журналіста, при перевірці документів в аеропорту його відвели до камери й замкнули. Там Люк Гардінг провів 45 хвилин, після чого його посадили на зворотний рейс; паспорт йому повернули лише в салоні літака, а російська віза, дійсна до травня, була анульована. Влада не пояснила Гардінгу, чому його не пускають до Росії, однак, співробітник Федеральної прикордонної служби, що входить до складу ФСБ, сказав: «Для вас Росія закрита», пише Guardian. Редакція газети звернулася до Міністерства закордонних справ Великої Британії, голова якого Вільям Гейг у зв’язку з цим у понеділок увечері спілкувався телефоном зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим. Лавров не пояснив причин висилки журналіста й пообіцяв розібратися, передає Guardian. На думку видання, Гардінг став першим британським журналістом, висланим з Росії з радянських часів. Попередній подібний випадок був 1989 року, коли Ангуса Роксборо було вислано у відповідь на висилку урядом Маргарет Тетчер 11-ти радянських дипломатів. «Європейські країни не повинні так поводитися!», — написав з цього приводу в Twitter міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт.
«Відоме й невідоме» Рамсфельда
Учора в США почали продавати мемуари колишнього міністра оборони США Дональда Рамсфельда, які ще до надходження на полиці книгарень увійшли до списку десяти бестселерів за версією найбільшого інтернет-магазину Amazon.com. Мемуарам Рамсфельда «Відоме й невідоме» передували спогади Джорджа Буша «Ключові рішення» та автобіографія колишнього держсекретаря США Кондоліззи Райс «Незвичайні звичайні люди». Заголовок книжки апелює до того, що сказав Рамсфельд у лютому 2002 року на прес-конференції у Вашингтоні, і ті його слова стали крилатими. Тоді на запитання журналістів про буцімто реальні наміри Саддама Хусейна поставляти терористам зброю масового знищення шеф Пентагону філософськи зауважив: «Існують відомі відомі. Це речі, про які ми знаємо, що ми їх знаємо. Існують відомі невідомі. Це речі, про які ми знаємо, що ми їх не знаємо. Але ще існують невідомі невідомі. Це речі, про які ми не знаємо, що ми їх не знаємо». 800-сторінкове видання — це практично повний життєпис однієї з найвпливовіших осіб в адміністрації Джорджа Буша, причому понад половину тексту присвячено шести рокам його перебування на посаді глави військового відомства США. Рамсфельд розмірковує про причини й перебіг воєнних дій в Іраку та пояснює свою позицію щодо невдалої, на думку багатьох, військової кампанії. За словами екс-міністра оборони США, найбільше в житті він шкодує за тим, що не наполіг на своїй відставці після того, як та історія у квітні 2004 року стала надбанням гласності. Двічі після цього скандалу Рамсфельд подавав прохання про відставку, але Буш щоразу відхиляв його. Рамсфельд вважає, що очолювана американським президентом рада з національної безпеки була абсолютно неефективною через напружені відносини між Пентагоном і Держдепом. «Надто багато було рульових, що, як на мене, є формулою для з’їзду вантажівки в канаву», — так оцінює Рамсфельд стиль правління Буша-молодшого. Іншим його колишнім колегам перепадає значно більше. Коліну Пауеллу колишній шеф Пентагону докоряє тим, що він на своїй посаді держсекретаря неохоче сприймав політичні вказівки Буша й заплющував очі на витоки інформації в пресі, які підривали авторитет міністерства оборони США. Кондоліззу Райс, яка змінила Пауелла на посаді держсекретаря, Рамсфельд винить у тому, що вона змусила тодішнього президента Пакистану Первеза Мушаррафа вдатися до занадто демократичних кроків, що призвело до його відставки.
Єгипет: зарплати піднімають, протести тривають
Єгипетська влада ухвалила рішення збільшити на 15% зарплати й пенсії працівникам бюджетної сфери, проте тисячі демонстрантів залишаються на площі Тахрір у Каїрі. Банки відновили роботу, але Каїрська фондова біржа, закрита з 27 січня, не відкриється до 13 лютого. Курс єгипетського фунта впав до мінімальної позначки за останні шість років. Держава виставила на продаж короткострокові боргові зобов’язання на суму 2,2 млрд. доларів. Ці кошти мають допомогти оживити економіку Єгипту, яка внаслідок протестів втрачає не менш як 310 млн. доларів щодня. Демонстрації на площі Тахрір тривають уже 14 днів. Їхні учасники заявляють, що покинуть площу лише після відставки президента Хосні Мубарака. Як зазначає міжнародна організація Human Rights Watch, під час протестів було вбито майже 300 людей. Раніше таку ж цифру навели представники ООН. Тим часом на свободу відпустили активіста Ваеля Гоніма, главу відділу маркетингу на Близькому Сході та в Північній Африці компанії Google, котрий брав участь в організації демонстрацій.
