Вибух у московському аеропорту «Домодєдово»: 31 загиблий, 130 потерпілих
За попередніми даними, до 31 збільшилось число жертв теракту в аеропорту Домодєво, повідомляє ИТАР-ТАСС з посиланням на Минздравсоцразвития РФ. Раніше повідомлялось про 23 загиблих і майже 130 потерпілих, при цьому 20 поранених знаходиться у важкому стані. По факту вибуху в Домодєдово Московським міжрегіональним слідчим управлінням на транспорті Слідчого комітету РФ порушено кримінальну справ за ознаками злочину, передбаченого статею 205 КК РФ — «Терористичний акт», повідомив ИТАР-ТАСС офіційний представник Слідчого комітету РФ Володимир Маркін. Вчора о 16.40 за московським часом в міжнародному терміналі «Домодєдово» прогримів вибух, є жертви і поранені. У зоні видачі багажу сильне задимлення, перекритий вихід із зони прильоту.
Президент Португалії переобраний на другий термін
Президент Португалії Анібал Каваку Силва обраний головою держави на другий термін. За офіційними даними, після обробки 98 % опущених в урни бюлетенів стало ясно, що Каваку Силва отримав 53 % голосів, тоді як його найближчий суперник — Мануель Алегре — набрав лише близько 20 %. Президент Силва виступає на підтримку плану жорсткої економіки, представленого урядом соціалістів. Сенс цього плану — відчутно скоротити бюджетний дефіцит і не допустити, таким чином, становища, в якому виявилися раніше Ірландія й Греція. Анібал Каваку Силва в минулому викладав економіку і очолював уряд своєї країни. Він соціал-демократ, але належить до правоцентристського крила цієї партії. Багато хто з португальських лівих побоюється, що, отримавши новий президентський мандат, Силва може розпустити парламент, аби повернути своїй партії контроль над Кабінетом Міністрів. Президент Португалії — фігура в цілому церемоніальна, хоча у нього в руках є один вельми серйозний важіль: він має право розпустити парламент — і при цьому не зобов’язаний жодним чином виправдовувати таке рішення. Проте сам президент, опустивши свій бюлетень в урну, підкреслив, що виступає за стабільність в країні. «Я вважаю, для Португалії дуже важливо мати політичну стабільність, аби вирішувати проблеми», — сказав він.
Венесуельці відзначили 53-тю річницю повалення диктатури
Тисячі прихильників та опонентів президента Уго Чавеса вийшли на вулиці Каракаса минулої неділі з нагоди відзначення 53-річниці венесуельської демократії. Опозиціонери зібрались у східній частині столиці й вигукували антиурядові гасла, розмахуючи державними прапорами і плакатами, на яких Чавеса зображено деспотом. Більшість критиків президента висловлювали занепокоєння щодо зростання повноважень Чавеса та придушення ним виявів невдоволення. Один з учасників цього мітингу, опозиційний адвокат Маріа Коріна Мачадо заявив: «Найбільший урок революції 23 січня 1958 року полягає в тому, що за демократію і свободу потрібно боротися щодня». Дехто з противників уряду порівнює Чавеса з останнім диктатором генералом Маркосом Пересом Хіменесом і звинувачує нинішнього главу держави в намаганні закрити мас-медіа, використанні правосуддя з метою ув’язнення опонентів і порушення основних прав, як, наприклад, права на протести. Тим часом прихильники Чавеса на власній демонстрації захищали свого лідера і спростовували твердження, що колишній парашутист, відомий як «Команданте», стає дедалі більш авторитарним. Сам Чавес заявив своїм прихильникам, що виграє вибори 2012 року і правитиме до 2019 року, коли йому виповниться 65 років.
Польський віце-міністр їде послом у Київ
У Польщі нарешті визначилась щодо кандидатури майбутнього посла в Україні. Ним стане віце-міністр закордонних справ країни Генрік Літвін (на фото), повідомила Gazeta Wyborcza з посиланням на джерела в польському МЗС. За даними видання, кандидатура Літвіна подана в Київ, де зараз розглядається питання щодо надання йому агремана. Як повідомили «Дню» польські дипломати, пан Літвін нещодавно з консультаціями перебував у столиці України. Співрозмовник при цьому зазначив, що призначення на цю посаду дипломата такого рангу буде доказом того, яку увагу приділяє Польща щодо сусідньої країни. Слід зазначити, що 26 жовтня 2010 року пан Літвін у якості заступника міністра брав участь у міжнародній конференції «20 років українсько-польських відносин: випробування часом та спільна перспектива на майбутнє», що проходила в Дипломатичній академії України при МЗС. Тоді в своєму виступі він відзначив, що обидві країни починали співпрацювати у складній ситуації, зі складною історію взаємин польського й українського народів. «Тепер наші відносини — це історія великого успіху. Якщо 1990 року відносини були поганими, то тепер український народ для поляків — дружній народ. І це результат співпраці дипломатів і громадськості обох країн», — підкреслив він. Говорячи про європейську інтеграцію, пан Літвін застеріг, що процес пристосування до європейських вимог є болісним і навіть шкідливим. Разом із тим він наголосив, що країна змушена була пристосуватися до змін і бути відкритою до змін. Нагадаємо, Літвін за освітою історик. На початку 90-х років XX століття він вступив на дипломатичну службу. Свого часу був, зокрема, генеральним Консулом Польщі у Львові та послом Польщі в Білорусі. Дипломат володіє англійською, італійською та російською мовами. «День» попросив прокоментувати це призначення директора Інституту євроатлантичного співробітництва Олександра СУШКА.
— Зрозуміло, що рівень заступника міністра закордонних справ є достатньо високим. Разом із тим можу відзначити, що переміщення із заступника міністра на посаду посла — це звичайна дипломатична практика. Я вважаю цілком природнім із польського боку мати на посаді посла в Києві особу з таким високим рівнем досвіду дипломатичної роботи. Крім того, я думаю, що певну роль грає його глибока гуманітарна обізнаність, історична освіта й здатність адекватно представляти свою країну у важливій сусідній країні, де питання історії та гуманітарної сфери залишаються у фокусі й є актуальними. Зважаючи на попередню діяльність у якості посла в Білорусі й консула у Львові, пан Літвін добре знає регіон. І його призначення на посаду посла в Україні є адекватним. Із іншого боку, навряд чи може йтися про роль посла в інтеграції України до ЄС чи далекосяжних процесах. Скоріше йдеться про ефективність представлення Польщі, щоб голос Польщі звучав, щоб було кому якісно висловлюватися в українських медіа, загалом у публічному просторі стосовно позиції Варшави з тих чи інших питань. Тобто тут значну роль має публічність, а також здатність знаходити певні підходи, точки дотиків із урядом, окремими урядовцями, керівництвом країни призначення, повідомляє Микола СІРУК, «День».
