Греція: транспортники страйкують проти реформ
Працівники громадського транспорту і залізниць Греції провели в середу 24-годинний страйк проти намічених урядом реформ в галузі. По всій країні скасовані залізничні рейси, чотирьохмільйонний афінський мегаполіс залишиться без усіх видів транспорту — автобусів, тролейбусів, трамваїв, метро і приміської електрички. Також страйкуватимуть водії автобусів в Салоніках — другому за розміром місті Греції з населенням більше мільйона людей. Уряд Греції провів жорстку реформу залізничної монополії, оголосивши про плани її часткової приватизації. Більше ніж 2,3 тис. з приблизно 6,5 тис. працівників залізниць буде переведено на іншу роботу в державному секторі. Найближчим часом планується реформувати й інші транспортні галузі, а вартість проїзду може підвищитися з нового року на 30—50%. Працівники транспорту також заявляють, що уряд має намір скоротити їх зарплати й урізати трудові і пенсійні права. Нагадаємо, що Греція отримує кредитну підтримку Євросоюзу і МВФ обсягом до 110 млрд. євро в обмін на реформи в соціальній сфері і масштабне скорочення витрат.
Китай заснував «Конфуціанську» премію миру
У Китаї оголосили про намір вручити «Конфуціанську» премію миру — на зло Нобелівській, що вручається в Осло, повідомляє AFP. Один з організаторів заходу — Тан Чжаньлю — заявив, що в 2010 році лауреатом цієї премії стане колишній віце-президент Тайваню Лянь Чжань. Він отримає близько 15 тис. доларів за зусилля по налагодженню зв’язків між материковим Китаєм і Тайванем. Хто саме стоїть за альтернативним нагородженням, Тан не сказав, проте, відкинув припущення, що це — намір китайського уряду. Проте вже оголошено, що китайське нагородження відбудеться всього за день до норвезького. Раніше повідомлялося, що Пекін був украй обурений рішенням Нобелівського комітету, який віддав премію миру 2010 року дисидентові Лю Сяобо, який сидить в китайській в’язниці за звинуваченням у спробі повалення державного ладу. У Китаї назвали членів Нобелівського комітету «клоунами» і заявили, що велика частина світової спільноти засуджує рішення нагородити Лю. Отримати нагороду ні дисидент, ні його дружина, ні близькі друзі не зможуть: уряд Китаю заборонив їм виїзд за межі країни.
У Чехії видано посібник про українських заробітчан
Чеське міністерство внутрішніх справ видало посібник, який знайомить поліцейських із етнічними особливостями трьох заробітчанських громад — української, в’єтнамської та монгольської. Українців вирізняє невибагливість. Коли йдеться про в’єтнамців і монголів, вони довідаються і деякі пікантні особливості їхнього повсякдення. Довгий ніготь на мізинці в’єтнамського торговця є символом успіху, а монголи тримають вівці у житлових приміщеннях. Якщо в’єтнамці займаються майже винятково роздрібною торгівлею, то монголи здебільшого працюють на заводах і фабриках. Українці в Чехії (а їх, легальних, понад 100 тис.) — це третина всіх чужинців. Отже, чеський поліцейський мусить знати, що абсолютна більшість українців працює на тяжких фізичних роботах і за умов, які посібник називає «катастрофічними». Найчастіше робоче місце українця — будівельний майданчик. Але, зазначено у брошурі, українців можна зустріти і на заводах. Проте і там вони перебувають на найнижчих соціальних щаблях. Автори посібника стверджують, що українці працюють, як правило, без вихідних і по 12—14 годин на день. Водночас, вони спростовують поширену думку, що серед українських заробітчан багато людей із вищою освітою. За їхніми даними, таких лише 11%. Найхарактерніше явище українського заробітчанства — циркулярна міграція (її не знають ні в’єтнамці, ні монголи). Заробивши, українець їде на батьківщину, але, побачивши, що життя там не ліпше, ніж злиденне заробітчанське в Чехії, повертається.
Про симпатії та антипатії поляків
Поляки, як і кожен народ, мають свої симпатії й антипатії, які не змінюються дуже швидко й легко. Поляки, серед різних європейських націй, найбільше люблять чехів, італійців, французів, іспанців, словаків, а також англійців — це дані, представлені на конференції «Сусіди чи прибульці — явище дискримінації чужинців у Польщі», яку днями організували Інститут справ публічних і Товариство правової інтервенції у Варшаві. Антипатія над симпатією переважає у ставленні до ромів, арабів, румунів і турків. Проте надалі зростає симпатія до чужинців із країн Євросоюзу, а також росте симпатія до чужоземців зі Сходу, як і загалом до іноземців у Польщі. Тим часом, згідно з даними досліджень Євробарометру, поляки не мають нічого проти того, аби їхніми сусідами були люди іншого етнічного походження чи з іншої країни. Хоча іноземцям і досі важче знайти працю, ніж полякам. Однак, як сказала доктор Кінга Вісєньска з Інституту справ публічних, вони (іноземці) дуже позитивно оцінюються працедавцями. Найбільше в Польщі мешкає українців, білорусів, вірменів та в’єтнамців. До них тепер ставляться набагато приязніше, ніж кілька років тому. Українці найчастіше зайняті на будівництві, збиранні врожаїв овочів та фруктів, у домашньому господарстві, а також доглядом за дітьми. Згідно з даними Центру досліджень міграції Варшавського університету, у Мазовецькому воєводстві більшість українських емігрантів працює в таких сферах, як наука, торгівля й охорона здоров’я. В’єтнамці здебільшого займаються базарною торгівлею та гастрономією, залучаючи до свого бізнесу інших співвітчизників. Вірмени, які працюють у Польщі, займаються торгівлею. Трапляються випадки, коли чужоземці стають жертвами дискримінації. Виникає це, як сказала Катажина Вєнцель із Товариства інтервенції правової, між іншим через слабке знання законів. Під час вище згаданої презентації було повідомлено про випадки, коли чужинці мали труднощі, наприклад із отриманням соціального номера (PESEL), чи проблеми з пристойними умовами місця праці. У публікації зазначено, що польському праву бракує приписів, що забороняють дискримінацію, єдиним винятком у цій ситуації є право на працю, де впроваджені й діють положення, що забороняють дискримінацію, повідомляє Володимир ОЛІЙНИК.
