Грищенко про пріоритети України — в Брюсселі
Сьогодні під час перебування у Брюсселі Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко візьме участь в організованій Центром європейських політичних досліджень та Фондом Дж. Маршалла дискусії «Україна: Новий президент, нова зовнішня політика?». У своїй промові міністр окреслить пріоритети зовнішньої політики України. В ході дводенного робочого візиту глава українського зовнішньополітичного відомства візьме участь у традиційній щорічній зустрічі Україна — ЄС на рівні міністрів закордонних справ. Делегацію ЄС очолить Високий представник Євросоюзу із закордонних справ та безпекової політики, віце-президент Європейської комісії Кетрін Ештон. Ця зустріч буде присвячена обговоренню питань внутрішнього розвитку України та ЄС, пріоритетних напрямів співробітництва між Україною та ЄС, а також регіональних та міжнародних питань. К. Грищенко також зустрінеться з Комісарами ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефаном Фюле та з питань внутрішніх справ Сесілією Мальстрьом. В ході цих зустрічей особлива увага приділятиметься питанням переговорів щодо укладення угоди про асоціацію та безвізовий діалог Україна — ЄС. Крім того, глава українського зовнішньополітичного відомства зустрінеться з представниками ключових політичних сил Європейського парламенту і обговорить питання внутрішньополітичного розвитку України, зокрема, хід підготовки до місцевих виборів в Україні. Під час зустрічі зі своїм бельгійським колегою Стівеном Ванакере він обговорить перспективи двостороннього українсько-бельгійського співробітництва.
Канадський прем’єр про зв’язок між музеєм Голодомору та свободою слова
Прем’єр-міністр Канади Стівен Харпер, який прибув з офіційним візитом в Україну, вважає Голодомор «одним із найбільших історичних злочинів», у результаті якого загинуло кілька мільйонів людей. «І найстрашніше, що ці люди загинули в результаті спланованих дій. Я думаю, що цей монумент, цей музей (музей пам’яті жертв Голодомору в Києві) повинен бути нагадуванням про те, наскільки важливі свобода, демократія і незалежність, і про те, що ми не повинні забувати про необхідність їх відстоювати», — зазначив Харпер. Зі свого боку Президент України Віктор Янукович також відзначив, що «люди, які загинули під час Голодомору...величезна кількість людей, це були наші предки, це люди, яких втратила країна, втратили сім’ї, і ця пам’ять для сучасного суспільства залишається святою». Він заявив: «Ми завжди будемо засуджувати той режим сталінський, який в ті роки скоїв цей злочин».
На прес-конференції канадський прем’єр сказав, що під час зустрічі з Януковичем обговорювалося питання дотримання в Україні фундаментальних цінностей свободи і демократії. «Я почув від Президента Віктора Януковича запевнення, як від нього особисто, так і від українського уряду, що фундаментальні цінності, традиції свободи і демократії в Україні дотримуються», — заявив прем’єр Канади.
На Гаїті спалах холери
Понад 250 осіб померли від холери в центральній частині Гаїті. Ще близько трьох тисяч госпіталізовані. Гуманітарні організації намагаються не допустити проникнення зарази в столицю Гаїті місто Порт-о-Пренс. Проте в столиці вже зафіксовані перші п’ять випадків захворювання на цю хворобу. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на Гаїті цієї хвороби не було понад сто років. Тим часом, холера зафіксована в департаменті Артібоніт на Центральному плато в центральній частині країни і в східному районі Мірболе. Влада намагається не допустити подальшого розповсюдження зарази. Існує побоювання, що кількість жертв різко зросте, якщо хвороба дістанеться до таборів, в яких живуть близько 1,3 млн. гаїтян, які постраждали від катастрофічного січневого землетрусу. Тоді загинули 250 тис. осіб і 1.5 млн. лишилися без житла. До постраждалих районів прямує додатковий контингент лікарів, а також медикаменти й питна вода. Прем’єр-міністр Канади Стівен Харпер оголосив про надання Гаїті термінової додаткової допомоги на боротьбу з епідемією в розмірі $1 млн.
Франція: збитки від страйків досягають 400 млн. євро на день
Страйки французів проти пенсійної реформи коштують країні 200—400 млн. євро на день заявила міністр із питань економіки, промисловості та зайнятості Франції Крістін Лагард. За її словами, країні також завдано й «морального збитку», репутація Франції за кордоном сильно зіпсована через інциденти під час демонстрацій. Нагадаємо, що французький сенат минулої п’ятниці після трьох тижнів дебатів схвалив проект пенсійної реформи, що передбачає підвищення пенсійного віку на два роки. Дебати в сенаті проходили на тлі безперервних акцій протесту, які, за даними останніх опитувань, підтримують 69% населення країни. Противники реформи не планують задаватися навіть після того, як закон набере чинності. Наприкінці минулого тижня представники шести найбільших профспілок Франції вирішили продовжувати протести. Новий загальний страйк і масові маніфестації призначені на 28 жовтня і 6 листопада. Французи, які вчаться, незважаючи на початок канікул, також не збираються відступати.