Янукович — про «величезні можливості» співпраці з Казахстаном
Український Президент Віктор Янукович вважає, що Україна та Казахстан мають «величезні можливості» для співпраці. Про це він заявив під час зустрічі з президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим, який учора розпочав офіційний візит в Україну. Зокрема, глава Української держави зазначив, що Україна зацікавлена в створенні спільних українсько-казахських підприємств з виробництва літаків. Також Президент вважає за доцільне відновлення ряду спільних з Казахстаном досліджень у космічній сфері та бачить для цього певні можливості. За його словами, Україна готова долучитися на конкурсних засадах до розробки на території Казахстану родовищ нафти й газу. Особливу увагу Янукович звернув на перспективи співробітництва в сфері будівництва транспортних коридорів.
Грузія представляє в Гаазі докази провини Росії
Учора в міжнародному суді ООН у Гаазі на слуханнях за позовом Грузії до Росії внаслідок подій у серпні 2008 року почався розгляд аргументів Тбілісі. Грузія подала позов проти Росії в серпні 2008 року, звинувачуючи Москву в тому, що та з 1990-х років до 2008 року порушувала зобов’язання за Міжнародною конвенцією про викорінення всіх форм расової дискримінації. Проте суд ще не розпочав розгляду справи, оскільки Росія наполягає на тому, що він не має юрисдикції із зазначеного позову. Саме запереченням російської сторони присвячено нинішні слухання в Гаазі, які триватимуть до 17 вересня. Грузинська сторона вважає, що вона має вагомі підстави для того, щоб домогтися успіху в найвищому судовому органі ООН. «Ми думаємо, що аргументи, які на цьому етапі висуває Росія, — це тільки спроба уникнути відповідальності. У нас дуже великі надії на те, що ми зможемо здобути підтримку більшості в суді, — впевнена перший заступник міністра юстиції Грузії, яка репрезентує грузинську сторону в Гаазі, Тінатін Бурджаліані.
На Кубі звільнять мільйон урядовців
Влада Куби оголосила про намір скоротити близько мільйона робочих місць у державному секторі, аби допомогти економіці країни вибратися з глибокої кризи. За словами керівництва Кубинської федерації праці, близько півмільйона співпрацівників буде звільнено вже до березня наступного року і зможуть розпочати свою справу або влаштуватися на роботу у створюваних приватних підприємствах. Це найбільше розширення приватного сектору з часів кубинської революції 1959 року. Сьогодні комуністичний уряд Куби контролює практично всі сфери національної економіки і є роботодавцем приблизно 85% усього працездатного населення острова. «Наша держава не може і не повинна підтримувати виробництва, підприємства сфери послуг та інші компанії з надмірно роздутими бюджетами і збитками, які завдають шкоди нашій економіці», — йдеться в заяві Федерації праці. «Варіанти працевлаштування буде розширено за рахунок нових форм зайнятості поза державним сектором, у тому числі лендлізу й у кооперативів, а також індивідуальних підприємців, які найближчими роками приймуть на роботу тисячі людей», — наголошується в документі. Правляча комуністична партія також дала зрозуміти, що суворі правила, що обмежують форми приватного капіталу в країні, буде послаблено, а кількість видаваних ліцензій, які дозволяють індивідуальну підприємницьку діяльність, збільшено.
Перша в Австралії жінка-прем’єр прийняла присягу
Джулія Джіллард увійде до історії Австралії як перша жінка, яка очолила уряд країни. Джіллард оголосила про вибори після відставки прем’єра Кевіна Руда, якого вона, до речі, призначила в своєму уряді главою міністерства закордонних справ. Самі вибори показали, що парламент залишився в нестабільному стані. Це примусило пані Джулію заручитися підтримкою незалежних політиків і партії Зелених, аби сформувати парламент. Її команда включає скарбника Вейна Свона і колишню поп-зірку Пітера Гаретта, який відповідає за захист довкілля та освіту. Як зазначають аналітики, парламентська більшість змусить Джіллард провести переговори з опозиційною ліберальною партією. Прем’єр Джіллард пообіцяла скорочення податку на видобуток залізняку і вугілля на 30%; запровадити податок для головних забруднювачів середовища, аби скоротити вуглекислі викиди на 5% і розгорнути співпрацю з віддаленими поселеннями.
Медаль Свободи для Блера
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер удостоєний вищої нагороди США за сприяння в урегулюванні миру в Північній Ірландії. Блера нагородили медаллю Свободи в Національному конституційному центрі (штат Філадельфія). Нагороду йому вручив колишній президент США Білл Клінтон. Після одержання нагороди Блер відзначив: «Свобода не дається випадково. Вона дістається із зусиллями». Колишній британський прем’єр також додав, що хотів би боротися за світ, «у якому люди вільні виражати свої релігійні погляди без страху й поважати людей іншої віри». Раніше Тоні Блер, який був прем’єр-міністром Великої Британії у 1997-2007 роках, уже нагороджувався Золотою медаллю Конгресу США. Національний конституційний центр — незалежна, неприбуткова організація, яка сприяє розумінню американської конституції та її доцільності. Володарі медалі Свободи отримують 100 тисяч дол.
