Обама застеріг Сирію від використання хімзброї
Президент США Барак Обама попередив Дамаск, що застосування хімічної зброї Сирією може стати тією «червоною рискою», після якої США можуть переглянути свою позицію і втрутитись у конфлікт. За словами Барака Обами, він «досі не віддавав розпорядження про військове втручання». При цьому американський президент підкреслив, що «якщо ми станемо свідками переміщення хімічної зброї або її використання, наслідки цього будуть колосальними». Виступаючи перед журналістами на брифінгу в Білому домі, Обама заявив, що розгортання або застосування хімічної зброї виведе конфлікт за рамки Сирії. «Це не просто внутрішня справа Сирії, це зачепить наших союзників у регіоні, включаючи Ізраїль, і це зачепить нас», — підкреслив президент США, застерігаючи президента Асада та «інших гравців» від використання такої зброї. Сирія має у своєму розпорядженні четвертий за величиною арсенал хімічної зброї у світі. У липні прес-секретар МЗС Сирії пообіцяв, що цю зброю ніколи не буде застосовано на території країни. Проте США мають у своєму розпорядженні непідтверджені поки що дані про те, що в Сирії розпочалось перекидання хімічних озброєнь.
Християнські організації просять ООН надати особливого статусу Єрусалиму
Впливові християнські організації — Всесвітня рада церков (ВРЦ) і Pax Christi International — закликали ООН надати особливого статусу Єрусалиму. Як повідомляє агентство KAI, християни висловили надію, що це питання буде включено до порядку денного вересневої сесії ООН із прав людини. У відкритому листі підкреслюється, що Єрусалим як місто, де є святині іудаїзму, християнства й ісламу, заслуговує на особливе ставлення ООН. ВРЦ і Pax Christi International наполягають на тому, що міжнародне співтовариство має забезпечити дотримання прав усіх жителів Єрусалима, незалежно від їхньої релігійної та етнічної приналежності. «Порушення прав людини і норм міжнародного права в цьому місті є проблемою не лише його жителів, але й усього людства», — говориться в документі. Автори звернення висунули три конкретні вимоги. Вони вимагають забезпечення свободи пересування в межах міста, призначення спеціального представника ООН у Єрусалимі і прийняття резолюції ООН про дотримання прав людини в Єрусалимі, особливо в східній його частині.
Президент Ліберії позбавила сина посади за відмову боротися з корупцією
Президент Ліберії Елен Джонсон-Серліф тимчасово усунула з посади свого сина, а також 45 інших урядовців. Вона зробила це після того, як з’ясувалося, що вони не надали відомості про свої активи і майно антикорупційному регулювальникові, повідомляють РІА «Новости». Син президента Чарльз Серліф обіймав посаду заступника глави центрального банку країни. Глава Ліберії також розпорядилася про те, що усунуті урядовці можуть знову зайняти свою посаду, якщо нададуть відомості про своє майно, наголошується в повідомленні. Нагадаємо, Джонсон-Серліф 2005 року стала першою жінкою в Африці, яка посіла пост глави держави. Торік її було переобрано на другий термін. Окрім того, Джонсон-Серліф 2011 року стала лауреатом нобелівської премії миру за підтримку спокійної обстановки в Ліберії після 14-річної громадянської війни, яка завершилася 2003 року.
Басеску пережив другий імпічмент
Конституційний суд Румунії припинив установлену законом процедуру оголошення імпічменту президентові країни Траяну Басеску. Це вже другий випадок у політичній кар’єрі Баcеску, коли всупереч однозначній ухвалі парламенту, він залишився при владі. Якщо 2007 року народ проголосував проти зміщення президента, то цього року більшість висловилися «за» відставку. Нагадаємо, що референдум з питання про звільнення президента від влади, ініційований його політичним супротивником, прем’єр-міністром Віктором Понтою, відбувся наприкінці липня. За даними виборчого бюро Румунії, підсумкова явка виборців на референдумі становила 45,9% від загального числа. Цього недостатньо, щоб відправити президента у відставку, ухвалив суд. На початку липня парламент тимчасово усунув Басеску від виконання обов’язків глави держави, звинувативши його в перевищенні посадових повноважень. Тепер, як очікується, Басеску зможе повністю відбути на посту президента другий п’ятирічний термін, який розпочався 2009 року.
