У Росії «справу неонацистів» розглянуть у закритому режимі
Московський окружний військовий суд постановив, що справу учасників організації «Націонал-соціалістична організація» (НСО) повинна розглядати трійка професійних суддів, а не колегія присяжних, на чому наполягав захист, повідомляє «Газета.Ru». Також суддя прийняв рішення, що процес відбуватиметься в закритому режимі. Наступне засідання в справі неонацистів призначене на 22 липня. «Націонал-соціалістична організація» (НСО) була створена в 2004 році. Організація оголосила своєю метою створення російської націонал-соціалістичної держави. 13 членів НСО були затримані в 2008 році. Їх звинувачують у 27 вбивствах на грунті національної ненависті, а також у підготовці терактів, участі в екстремістській організації і розпалюванні міжнаціональної ворожнечі.
Кубинські дисиденти летять в Iспанію
Семеро дисидентів, звільнених із в’язниць Куби, прибули вчора до аеропорту Гавани. Звідти вони вилетять до Іспанії разом із родичами, що вирішили вирушити з дисидентами у вигнання. Це перша група з 52 ув’язнених, які отримали свободу відповідно до угоди, підписаної минулого тижня за посередництва іспанських дипломатів і Римо-католицької церкви. Влада Куби пообіцяла звільнити усіх ув’язнених, проте невідомо, скільки з них буде відправлено до Іспанії. Відомо, що дисиденти не зобов’язані залишатися на території Іспанії, притулок їм уже запропонували США й Чилі. За словами голови кубинської комісії з прав людини і народного примирення Елізардо Санчеса, щонайменше, троє ув’язнених висловили бажання лишитися на Кубі. Офіційна Гавана завжди заперечувала наявність у країні політв’язнів і використовувала термін «найманці», додаючи, що їм заплатили США, прагнучи скинути кубинський уряд. Звільнення політв’язнів може стати переломним моментом у відносинах Куби з США та ЄС.
Сейм Латвії зобов’язав радіо- і телеканали вести мовлення державною мовою
Сейм Латвії схвалив перероблений відповідно до зауважень президента країни Валдіса Затлерса законопроект про електронні ЗМІ, що встановлює мовні квоти на телебаченні. За пропозицією Затлерса вимоги законопроекту, згідно з яким не менш як 65 відсотків передач повинні виходити державною мовою, поширюватимуться і на регіональні телеканали, тоді як раніше йшлося лише про національні. Також у закон включено положення про те, що не менше 51% програм, за винятком новин, спортивних трансляцій і реклами, має бути виготовлено в Європі. За поправки проголосували 79 депутатів, шестеро утрималися. Жодного голосу проти законопроекту подано не було. Окрім обмеження на загальну частку програм, переданих не державною мовою, законопроект також вводить зобов’язання транслювати латиською мовою не менше 40 відсотків програм у прайм-тайм, тобто з 19 до 23 годин за місцевим часом. Програми, переозвучені, або дубльовані латиською, прирівнюються до передач державною мовою. Законопроект не поширюється на рекламу, телеігри, телемагазини і подібні до них програми.
До європейських цінностей — через вуличні перформенси
Процеси євроатлантичної інтеграції не можуть бути довершеними, якщо в них не бере участь громадянське суспільство. Із такою тезою виступив Інститут Євроатлантичного співробітництва (ІЄАС) під час презентації-обговорення своїх свіжих аналітичних публікацій. У тісному експертному колі представники громадських організацій шукали відповіді на питання, який спектр функцій має в своєму розпорядженні громадянське суспільство, щоб реально впливати на імплементацію європейських устремлінь України? Експерти зазначили, що в умовах зміни зовнішньополітичного курсу країни все більшу роль в інформуванні громадськості щодо питань європейської інтеграції відіграватимуть саме громадські організації. Серед побажань фахівців для роботи в даному напрямку були висловлені варіанти проведення круглих столів, акції для згуртування журналістів, налагодження діалогу з військовими, навчання регіональних лідерів, а також використання т. зв. «недооцінених» засобів впливу на емоційному рівні, зокрема, концертних, театральних програм та вуличних перформенсів для вироблення нових європейських цінностей українців. «Йдеться не про співробітництво, а про реформи в Україні, а також усвідомлення змін громадськістю», — заявив директор та засновник ІЄАС Борис Тарасюк. Ірина БОЧАР, Літня школа журналістики «Дня».
Вибори в Японії: перемога опозиції
На парламентських виборах у Японії перемогу отримали опозиціонери на чолі з Ліберально-демократичною партією (ЛДП). Вони отримали 132 місця в верхній палаті законодавчого органу. Правляча коаліція Демократичної партії й Нової партії народу забезпечила собі лише 110 депутатських мандатів. Вибори розглядалися спостерігачами як референдум про довіру уряду демократів, які прийшли до влади всього 10 місяців тому. У той же час, прем’єр-міністр Японії Наото Кан уже заявив про те, що не має наміру йти у відставку, а також проводити перестановки в уряді. На його думку, Демократична партія програла вибори через те, що уряд має намір підняти податки. Японські політологи не згодні з прем’єром, і заявляють, що головною проблемою уряду, який Кан очолив лише в червні, стало питання про американську військову базу на Окінаві. На торішніх виборах попередній прем’єр від Демпартії Хатояма дав обіцянку закрити базу, проте згодом не зміг її виконати. Втім, прем’єра можуть змусити піти не опоненти, а його ж прибічники. Якщо на виборах лідера Демократичної партії у вересні цього року переможе погляд, що він повинен нести відповідальність за результати голосування, це автоматично означатиме його відставку з поста голови уряду країни.
