Стартували українсько-американські навчання Sea Breeze
Учора українські військовослужбовці спільно з колегами з інших країн розпочали тренування в рамках щорічних навчань «Сі Бріз». Рішення про проведення спільних із країнами НАТО маневрів ухвалював іще колишній президент Віктор Ющенко, а закон про допуск на територію країни закордонних військових ухвалив нинішній склад Верховної Ради. Окрім військових з України в навчаннях візьмуть участь американці й представники ще 11 країн — Азербайджану, Бельгії, Німеччини, Греції, Грузії, Данії, Молдови, Польщі, Туреччини, Швеції, а також військовий спостерігач від Австрії. Учасники маневрів відпрацьовуватимуть взаємодію силових і правоохоронних органів різних країн для протидії тероризму, піратству, незаконному поширенню зброї масового знищення, проведенню пошуково-рятувальних операцій і контролю за судноплавством. У навчаннях візьмуть участь близько 30 кораблів і катерів, а також 12 літаків і вертольотів. Штаб навчань буде розташовано в Одесі. Нагадаємо, що 2009 року зусиллями антинатовських активістів навчання були фактично зірвані.
У Білорусі з'явиться «чорний список» сайтів
У Білорусі почали формувати «чорний список» сайтів, повідомляє «Хартія-97». За задумом влади, це допоможе захистити білоруських інтернет-користувачів, зокрема й на їхню власну вимогу, від забороненої до поширення інформації — екстремізму, насильства, порнографії тощо. Згідно зі спільною постановою міністерства зв'язку та оперативно-аналітичного центру при президентові Білорусі, таких списків буде два — публічний і закритий. Зі списками можна буде ознайомитися на сайті Інспекції з електрозв'язку (БелГІЕ). Обмеження запроваджуються в рамках підписаного в лютому указу Олександра Лукашенка «Про національний сегмент мережі інтернет», чимала частина положень якого набрала чинності 1 липня. Текст указу викликав критику як білоруського медіа-співтовариства, так і міжнародних правозахисних організацій, зокрема ОБСЄ, які вважають, що указ спрямований на блокування опозиційних веб-сервер-ресурсів під час виборів. Раніше білоруська влада ініціювала державну реєстрацію інтернет-ресурсів. Юридичним особам у зоні .by було наказано перейти на національний хостинг. Окрім іншого, доступ до мережі в інтернет-кафе й клубах вирішено було надавати лише тим, хто пред'явить документи.
У Боснії згадали жертв розправи в Сребреніці
У неділю тисячі людей зібралися на кладовищі в Поточарі, в передмісті Сребреніци. 15 років тому біля цього містечка загонами боснійських сербів було вбито понад сім тис. людей із числа мусульманського населення. Різанина в Сребреніці вважається наймасштабнішим військовим злочином на території Європи з часів Другої світової війни. Через 15 років на церемонії не було представників ООН. Зате першим високопосадовим гостем церемонії став президент Сербії Борис Тадіч. «Я хочу навести мости довіри й розуміння між народами регіону», — заявив сербський лідер. У Поточарі деякі люди вітали приїзд президента Сербії. Інші скандували: «Де Младіч?», маючи на увазі генерала Ратко Младіча, якого міжнародний трибунал вважає головним відповідальним за події в Сребреніці. Младіч перебуває в розшуку і, як вважають чимало людей у Боснії, переховується в Сербії. Під час поминальних заходів були віддані землі останки понад 700 нещодавно ідентифікованих жертв розправи. До цього в Поточарі було поховано близько чотирьох тисяч жертв розправи. Різанина під Сребреніцею — єдиний епізод Балканської війни, визнаний міжнародним трибуналом ООН зі злочинів у колишній Югославії геноцидом.
Європейські «молочники» збунтувалися
Близько 1,5 тисячі фермерів із Бельгії, Німеччини, Голландії, Італії, Люксембургу та Австрії зібралися в понеділок у Брюсселі, аби висловити протест проти агрополітики Євросоюзу, повідомили місцеві ЗМІ. Аграрії з'їхалися в адміністративну столицю ЄС на тракторах, що призвело до ускладнення руху в центрі Брюсселя. На заклик Європейського молочного союзу фермери пікетували будівлю Ради ЄС, де зібралися на зустріч міністри сільського господарства 27 країн ЄС. Виробники молочної продукції вимагають від інститутів влади ЄС, зокрема, зберегти систему квот на виробництво молокопродуктів, від якої запропонувала поетапно відмовитися Єврокомісія. Сільське господарство багатьох європейських країн зазнало значних втрат у результаті глобальної фінансово-економічної кризи. Незважаючи на те, що ціна за літр молока в середньому по ЄС зросла за рік з 18 до 26 євроцентів, як стверджують «молочники», аби їхнє виробництво було рентабельним, вона повинна становити не менше 33 євроцентів. «Молочна криза» почалася в ЄС ще минулого року, коли європейські фермери організували масові акції протесту в Брюсселі, Парижі й Берліні, вимагаючи від влади ЄС гарантувати «справедливі ціни» на молоко, яке вони на знак протесту проти європейської агрополітики виливали на поля та вулиці.
