Медведєв погрожує Білорусі суворими заходами за газові борги
Президент Росії Дмитро Медведєв доручив голові ВАТ «Газпром» Олексію Міллеру відвести Білорусі п’ятиденний термін на погашення заборгованості за російський газ, повідомляє РБК. Глава російської держави зобов’язав Міллера вийти на керівників відповідних білоруських структур і запропонувати їм якнайскоріше погасити заборгованість. Інакше, за словами Д. Медведєва, до Мінська буде вжито суворих заходів. Як повідомив О. Міллер, у Мінська утворилася значна заборгованість перед «Газпромом» за постачання нинішнього року — в цілому близько 200 млн.дол. Головна причина полягає в тому, що Білорусь продовжує платити за газ за торішніми цінами. На запитання президента про подальші дії російської компанії О. Міллер відповів, що, можливо, доведеться скоротити об’єм постачання газу до Білорусі. П’ятирічний контракт на постачання російського газу до Білорусі та його транзит територією країни був підписаний «Газпромом» і Білоруссю в ніч із 31 грудня 2006 року на 1 січня 2007 року. У документі була закладена формула ціни за російський газ на європейському рівні.
Обама оголосив війну нафтовій плямі
У телевізійному зверненні до нації президент США Барак Обама пообіцяв, що найближчими тижнями нафтова компанія ВР відкачуватиме до 90% нафти зі свердловини в Мексиканській затоці, а до кінця літа витік буде повністю зупинений. Звертаючись до співгромадян, Обама заявив, що екологічна катастрофа в Мексиканській затоці за значимістю стоїть в одному ряді зі світовою економічною кризою і загрозою, що йде від «Аль-Каїди» в Афганістані. «Не сумнівайтеся: ми боротимемося з розливом нафти всіма можливими способами. І витратимо на це стільки часу, скільки буде потрібно, — заявив президент. — Ми змусимо ВР сплатити весь збиток, що нанесла діяльність компанії». Звернення президента до нації тривало 17 хвилин і транслювалося всіма центральними телеканалами США. За словами Барака Обами, розлив нафти в Мексиканській затоці став найбільшою екологічною катастрофою, з якою США будь-коли доводилося стикатися. Президент США також пообіцяв жителям країни, що збиток, нанесений розливом нафти, буде повністю компенсований. План, за яким вестиметься відновлення екології постраждалого регіону, буде складений при максимальній участі місцевої влади та місцевого населення.
КНДР попереджає ООН
Влада КНДР попереджає, що збройні сили країни будуть задіяні у випадку, якщо Рада безпеки ООН виступить за застосування заходів щодо Пхеньяну у зв’язку з інцидентом, що стався в березні цього року, коли був затоплений південнокорейський корабель. Як саме можуть бути задіяні військові КНДР — не повідомляється. В ході прес-конференції, які постійний представник КНДР в ООН Сін Сон-хо дає вкрай рідко, він вимагав надати Пхеньяну можливість направити фахівців для розслідування обставин загибелі південнокорейського сторожового патрульного корвета «Чхонан». Напередодні в ході окремих слухань в ООН обидві Кореї представили свої версії події. Заяву Пхеньяна про залучення військової сили США назвали «зухвалою поведінкою». На борту затонулого в березні корвета «Чхонан» перебували 46 моряків. Південна Корея покладає відповідальність за їхню загибель на КНДР і розраховує на жорстку реакцію з боку ООН. Тим часом ООН лише висловила «велику занепокоєність» у зв’язку із загостренням конфлікту між Сеулом і Пхеньяном. Після загибелі корабля Сеул припинив торгівельні відносини з північним сусідом, а КНДР у відповідь заявила, що розриває двосторонні відносини з Південною Кореєю.
Британський прем’єр вибачився за Криваву неділю
Прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон, який офіційно оповістив результати розслідування подій Кривавої неділі 1972 року, приніс вибачення родичам жертв від імені держави, повідомляє Sky News. Як заявив Кемерон, розслідування встановило, що дії британських солдат, які стріляли в демонстрацію ірландських католиків, були невиправданими і не заслуговували виправдання. Солдати почали стріляти першими, а ніхто з їхніх жертв не був озброєний вогнепальною зброєю. Більше того, люди втікали від солдат. Крім того, стрілянина не стала відповіддю на реальну загрозу з боку учасників процесії. Кемерон зауважив, що вогонь був відкритий без наказу і без попередження. Події, що залишилися в історії Великої Британії під назвою «Кривава неділя», сталися в місті Деррі (Північна Ірландія) 30 січня 1972 року. Тоді солдати 1-го батальйону Парашутного полку Великої Британії розстріляли мирну демонстрацію місцевих жителів, які прийшли на марш Асоціації на захист громадянських прав Північної Ірландії. 13 осіб, у тому числі семеро підлітків, загинули на місці, ще 14 отримали поранення. Кривава неділя різко загострила протистояння між владою Великої Британії та ірландськими сепаратистами.
