Дострокові президентські вибори в Польщі призначено на 20 червня
Спікер Сейму Польщі Броніслав Коморовський підписав розпорядження про призначення дати дострокових президентських виборів на неділю, 20 червня. До 6 травня кожен кандидат у президенти Польщі має представити до ЦВК 100 тис. підписів громадян. До 31 травня Центрвиборчком Польщі має офіційно затвердити список кандидатів у президенти. Згідно з виборчим законодавством, у списку має бути не менш як два кандидати. Кандидатом від правлячої в Польщі партії «Громадянська платформа», найімовірніше, залишиться Коморовський, який під час попередніх (первинних) виборів, проведених усередині партії, був оголошений 27 березня партійним кандидатом у президенти Польщі. 24 квітня збереться Політрада партії «Право й справедливість», яка ухвалить рішення про висунення свого кандидата в президенти Польщі. Більшість аналітиків сходяться на тому, що лідер «Права й справедливості», екс-прем’єр Ярослав Качиньський наважиться долучитися до боротьби за президентський мандат. Експерти вважають, що кандидатом від Союзу демократичних лівих сил (СДЛС) може стати відомий депутат Ришард Каліш (колишній керівник канцелярії президента Олександра Квасьневського) або євродепутат Януш Земке. У кулуарах Сейму парламентарії обговорюють також варіант висунення голови СДЛС Гжегожа Наперальського. Четверта парламентська партія — Селянська партія — на найближчій партконференції цього тижня також обговорюватиме передвиборну ситуацію. Можливими кандидатами вважаються лідер Селянської партії, віце-прем’єр Вальдемар Павляк і один з найдосвідченіших парламентаріїв, колишній спікер Сейму Юзеф Зих. Не виключено, що 100 тис. підписів спробують зібрати Анджей Олеховський (за підтримки Демократичного руху) й Марек Юрек, лідер партії «Праві Речі Посполитої». Експерти вважають, що найбільші шанси потрапити в другий тур мають Коморовський і Ярослав Качиньський, який у своїй виборчій кампанії зробить ставку на продовження справи трагічно загиблого брата-близнюка Лєха.
У Барселоні помер почесний президент МОК Хуан Антоніо Самаранч
У Барселоні у віці 89 років помер почесний президент Міжнародного олімпійського комітету Хуан Антоніо Самаранч. Олімпійським комітетом він керував понад 20 років. Причиною смерті, за словами медиків, стала зупинка серця. Саме Самаранч відродив Олімпійський рух і зробив його незалежним у фінансовому плані. Успішний бізнесмен і кар’єрний дипломат згодом присвятив себе спорту. І сходження на вершину Олімпійського руху розпочав із хокею на роликових ковзанах: зробив команду Іспанії чемпіоном світу. В середині 60-х Самаранч став членом МОК, потім — його віце-президентом. Головою Олімпійського комітету його обрали в липні 1980-го, перед початком літньої Олімпіади в Москві. За час керівництва Самаранч організував спонсорство заходів і почав продавати права на телетрансляції, які принесли до бюджету Олімпійського комітету великі кошти. Новий голова зняв заборону на участь у Олімпіадах спортсменів-професіоналів. Ті у свою чергу залучили додаткових спонсорів. Поступово Олімпійські ігри стали прибутковими й вигідними для міст-господарів. 2001 року Самаранч пішов із посади голови МОК, але залишився довічним почесним президентом комітету. Після відставки у колишнього спортивного чиновника неодноразово виникали проблеми зі здоров’ям.
Родичі жертв Катині звернулись з проханням про реабілітацію
Представники «катинських сімей» у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) звернулися до Росії з проханням реабілітувати польських офіцерів, розстріляних 1940 року, а також розсекретити й зробити цілком доступними всі документи у цій справі. У зверненні наголошується, що трагічна загибель в авіакатастрофі президента Польщі Лєха Качиньського та людей, які супроводжували його, зблизила росіян і поляків. І це, на думку представників «катинських сімей», дає «унікальний шанс перегорнути сумну сторінку в російсько-польських відносинах». Заява з проханням про реабілітацію, а також вимогою розсекретити документи російського розслідування «Катинської справи» підписана п’ятьма російськими й польськими представниками родичів розстріляних. 7 квітня на траурних заходах, присвячених 70-й річниці трагедії в Катині, прем’єр Росії Володимир Путін заявив, що всі документи, що стосуються розстрілу НКВС тисяч польських офіцерів 1940 року, були розсекречені. У той же час, Головна військова прокуратура 2005 року оголосила державною таємницею персональний склад винних у розстрілі польських офіцерів, зазначає російський правозахисний центр «Мемориал». Доступ до 116 томів кримінальної справи було закрито, в 67 томах грифа «таємно» немає, тому вони були передані польській стороні для ознайомлення.
Китай сумує за жертвами землетрусу в провінції Цінхай
Китай провів учора день трауру за жертвами землетрусу в провінції Цінхай. Підземні поштовхи магнітудою 7,1 балу потрясли повіт Юйшу провінції Цінхай уранці 14 квітня. За останніми даними, від землетрусу загинули 2064 людини, доля 175 поки невідома. Було поранено понад 12 тис. жителів регіону. У день трауру в столиці КНР, по всій країні, а також у дипломатичних місіях Китаю за кордоном були приспущені державні прапори. Голова КНР Ху Цзіньтао розпочав робочий день з хвилини мовчання в колі членів Постійного комітету ЦК Політбюро Компартії Китаю. Церемонії покладання білих паперових квітів відбулися практично на всіх відкритих майданчиках Юшу. У них передусім взяли участь ті, хто шукає в завалах людей, — військові та рятувальники. Учора в містах Китаю за указом міністерства культури були скасовані всі розважальні заходи, зокрема було закрито кінотеатри, бари, караоке-кафе. Скасовано розважальні програми на телебаченні, а інтернет-портали мають чорно-білу палітру. Пожертвування на відновлення постраждалого регіону та реабілітацію поранених надходять цими днями з усієї країни. За попередніми відомостями китайських ЗМІ, з боку приватних компаній до фонду допомоги Юйшу надійшло понад 529 млн. юанів (77,6 млн. доларів), ще більш як 2,175 млрд. юанів (319 млн. доларів) було зібрано під час гала-концерту, що відбувся напередодні увечері в ефірі Центрального телебачення Китаю (CCTV).
