Обама і Саркозі вирішили «поставити Iран на місце»
Президент США Барак Обама заявив, що найближчим часом необхідно «поставити Іран на місце». З відповідною заявою глава Білого дому виступив після закритої вечері зі своїм французьким колегою Ніколя Саркозі у Вашингтоні. На думку Обами, питання про введення нових санкцій проти Тегерана має бути вирішене не пізніше кінця весни, передає Associated Press. Він також звинуватив іранське керівництво в небажанні «вирішити проблему дипломатичними методами». Саркозі підтримав наміри американського лідера, заявивши, що «настав час приймати рішення». Французький президент висловив наміри «докласти всіх необхідних зусиль для забезпечення єдиної політики Європи щодо введення санкцій проти Ірану». Зокрема, Саркозі повідомив, що проведе переговори з канцлером Німеччини Ангелою Меркель і прем’єр-міністром Великої Британії Гордоном Брауном із тим, аби заручитися їхньою підтримкою щодо цього питання. Після спільної прес-конференції двох президентів Саркозі вручив Обамі вірчі грамоти батька-засновника США Бенджаміна Франкліна, першого американського посла в Парижі. За повідомленнями Associated Press, дочкам американського президента Ніколя Саркозі подарував комікси про Астерікса.
У Дагестані 12 осіб загинули від вибухів
Два вибухи в місті Кизляр у Дагестані забрали життя 12 осіб. За даними МВС, у результаті першого вибуху загинули два співробітники дорожньо-постової служби і місцева мешканка, другий вибух убив п’ятьох міліціонерів і одного слідчого СКП. Вибухи сталися біля міської школи і будівель міських відділів внутрішніх справ та управління ФСБ. Коли на місці першого вибуху зібралися співробітники слідчих органів та жителі, до натовпу підійшов чоловік, одягнений у міліційну форму, і підірвав себе, повідомляє Бі-Бі-Сі. Через вибухи посилена безпека особливо важливих об’єктів і місць масового перебування громадян у Дагестані. За фактом теракту в Кизлярі порушена кримінальна справа за п’ятьма статтями, у тому числі про вбивство та замах на життя міліціонерів. Нагадаємо, що вибухи в Дагестані сталися через два дні після вибухів у московському метро на станції «Луб’янка» і «Парк культури». Загинуло 39 осіб. За офіційною версією, вибухи в Москві також влаштували смертниці.
Лукашенкові потрібна українська труба, щоб захиститися від Росії
Президент Білорусі Олександр Лукашенко доручив уряду провести переговори з Україною про використання нафтогону «Одеса-Броди» для транспортування нафти. Відповідне доручення білоруський президент дав першому віце-прем’єр-міністрові країни Володимиру Семашку. Як повідомлялося раніше, Олександр Лукашенко та президент Венесуели Уго Чавес домовилися про організацію постачань венесуельської нафти в Білорусь. Країна змушена шукати можливості диверсифікації шляхів постачань нафти через збільшення Росією мита. Передбачається, що Венесуела в травні 2010 року поставить у Білорусь через Одеський порт пробну партію нафти в обсязі до 80 тис. тонн, а до кінця року — до 4 млн. тонн. 25 березня посол України в Білорусі Ігор Ліховой заявив, що Україна може запропонувати потужності нафтопроводу «Одеса-Броди» для транспортування нафти з Венесуели на білоруські нафтопереробні заводи. Про можливості транспортування нафти в Білорусь із Венесуели через «Одеса-Броди» також заявляв експерт із енергетичних питань Богдан Соколовський.
Парламент Сербії вибачився за вбивства мусульман
Скупщина (парламент) Сербії ухвалила резолюцію, що засуджує вбивство мусульман боснійськими сербами в місті Сребрениця в липні 1995 року під час боснійської війни. Після взяття мусульманського анклаву на території самопроголошеної Республіки Сербської в Боснії і Герцеговини понад 7 тис. чоловіків-боснійців, у тому числі й підлітків, які не досягли 18 років, було вивезено на вантажівках у невідомому напрямі. Згодом з’ясувалося, що їх розстріляли, а тіла таємно поховали в безіменних братських могилах. Місія ООН у Боснії раніше визначила Сребреницю як притулок для біженців-боснійців, що перебував під захистом голландського батальйону миротворчих сил, проте сербські бойовики проігнорували статус миротворців, а ті не стали вступати з ними в зіткнення. Різанина в Сребрениці, що стала найбільшим злочином проти людства в Європі після Другої світової війни, викликала крайнє обурення світової спільноти і привела до втручання НАТО, що закінчилося примусом ворогуючих сторін до миру і підписання Дейтонських угод. Як нагадує кореспондент Бі-Бі-Сі в Белграді Марк Лоуен, упродовж багатьох років у Сербії взагалі намагалися заперечувати факт масового вбивства в Сребрениці.
