Iзраїльськi дипломати вимагають зарплати, як у «Мосадi»
Iзраїльськi дипломати почали «страйковi санкцiї», вимагаючи вирiвняти їх у зарплатах i пiльгах зi спiвробiтниками Мiнiстерства оборони та спецслужб, повiдомила вчора газета «Ѓаарец». Рiшення профспiлки працiвникiв МЗС, що поширюється як на центральний апарат зовнiшньополiтичного вiдомства, так i посольства за кордоном, передбачає призупинення всiх контактiв iз канцелярiєю прем’єр-мiнiстра, Радою нацiональної безпеки та Мiноборони. Санкцiї, якi дипломати погрожують посилити, якщо вимоги залишаться без вiдповiдi, видання називає безпрецедентними. «Вони означають, що до канцелярiї прем’єра або Мiноборони не передаватиметься документацiя. Спiвробiтники МЗС не братимуть участi в нарадах iз представниками цих вiдомств, не органiзовуватимуть там зустрiчей для зарубiжних гостей, не готуватимуть вiзитiв, у тому числi зарубiжних, для офiцiйних осiб iз бойкотованих структур, не надаватимуть їм консульськi послуги, також будуть замороженi всi проекти, що вже реалiзовуються», — пише «Ѓаарец». Дипломатична профспiлка при цьому обiцяє, що страйк не позначиться на взаємодiї МЗС iз зовнiшньою розвiдкою «Мосад», Загальною службою безпеки (ШАБАК) i Армiєю оборони Iзраїлю. Дипломати насамперед невдоволенi тим, що їхнi зарплати у зарубiжних вiдрядженнях удвiчi нижчi, нiж у розвiдникiв, котрi працюють поряд iз ними, та вiйськовими, йдеться в публiкацiї.
У Бiлорусi за розпивання пива у громадських мiсцях «б’ють» рублем
Близько 80 осiб притягнуто до вiдповiдальностi в Мiнську за розпивання пива у громадських мiсцях у вiвторок — перший день заборони на такi дiї, повiдомив учора представник вiддiлу iнформацiї та громадських зв’язкiв ГУВС Мiнська. У вiвторок у Бiлорусi набули чинностi поправки до Кодексу про адмiнiстративнi правопорушення. Одна з цих поправок, що викликала широкий суспiльний резонанс, внесла змiни до статтi 17.3, вiдповiдно до якої вiдтепер передбачена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за розпивання слабоалкогольних напоїв або пива у громадських мiсцях. Такими прийнято вважати вулицю, стадiон, сквер, парк, громадський транспорт або iншi громадськi мiсця, за винятком мiсць, призначених для вживання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або пива. Максимальний розмiр штрафу за це правопорушення становить 15 базових величин (525 тисяч бiлоруських рублiв або близько 180 доларiв). За словами заступника начальника ГУВС Мiнського мiськвиконкому — начальника мiлiцiї суспiльної безпеки Володимира Новиткевича, кiлькiсть складених протоколiв не вiдображає реальної картини. «Рiч у тому, що першого дня нововведення мiлiцiонери робили знижку на свято i непоiнформованiсть деяких мiнчан, тому й обмежувалися переважно профiлактичною бесiдою, а протоколи складалися на осiб, якi, крiм того, що розпивали пиво, ще i були у станi сильного алкогольного сп’янiння», — сказав Новиткевич.
Гейтс убачає небезпеку в «демiлiтаризацiї Європи»
США звинувачують європейськi держави у створеннi загрози безпецi через їхнiй зростаючий пацифiзм i небажання видiляти необхiднi кошти на оборону. Про це глава вiйськового вiдомства Роберт Гейтс заявив на нарадi представникiв країн НАТО й експертiв у галузi безпеки у Вашингтонi. «Демiлiтаризацiя Європи, де широкi полiтичнi та суспiльнi прошарки не придiляють належної уваги вiйськовiй силi й ризикам, якi це супроводжують, перетворилася з благословення XX сторiччя на перешкоду для забезпечення реальної безпеки й довготривалого миру у XXI сторiччi», — зазначив глава Пентагону. «Реальна чи вдавана слабкiсть може викликати спокусу неправильної оцiнки ситуацiї та агресiї. Крiм того, скорочення фiнансування i зниження бойових потужностей ускладнює можливiсть спiльної боротьби iз загальними загрозами», — додав Гейтс, пiдкресливши, що «європейський пацифiзм» зайшов надто далеко. Вiн також зауважив, що тодi як Бiлий дiм звернувся до Конгресу з проханням видiлити на оборону наступного року 700 млрд.дол., що дорiвнює 5% ВВП країни, лише чотири з 26 європейських союзникiв США з НАТО витрачають на цю сферу бiльше 2% своїх ВВП. Глава Мiноборони США також висловив незадоволення невиконанням обiцянок європейських держав придбати бiльшу кiлькiсть вантажних лiтакiв i вертольотiв.
Загальний страйк паралiзував Грецiю
У Грецiї до двох мiльйонiв трудящих готовi взяти участь у добовому страйку, який розпочався, на знак протесту проти урядових заходiв жорсткої економiї. Понад пiвмiльйона державних службовцiв учора не вийшли на роботу. За останнi два тижнi це вже другий всезагальний страйк. Вiн вiдображає обурення, яке переживає багато грекiв у зв’язку з тим, як вiдреагував Європейський Союз на фiнансову кризу в цiй країнi. Нинiшнiй страйк може стати найбiльшим вiдтодi, як грецький уряд соцiалiстiв удався до великих скорочень соцiальних та iнших асигнувань бюджету з метою зменшення зовнiшньої заборгованостi та дефiциту бюджету. Наразi дефiцит бюджету становить 12,7%. Це бiльш нiж учетверо перевищує лiмiт, прийнятий для єврозони; грецький уряд зобов’язався скоротити його до 8,7% поточного року в рамках плану економiї, який передбачає рiзке скорочення багатьох статей бюджету. Водночас вiн намагається скоротити державний борг, який сягнув 300 млрд. євро. У рамках плану економiї влада оголосила про замороження зарплат державних службовцiв, збiльшення пенсiйного вiку до 63 рокiв до 2015 року та пiдвищення податкiв на бензин, спиртнi напої i тютюн. Мiнiстри фiнансiв 15 країн єврозони попередили, що уряду Грецiї доведеться пiти на новi заходи економiї, якщо зусилля, якi здiйснюються зараз, не дадуть швидких результатiв.
