Басеску залишається на другий термін
У Румунії Конституційний суд оголосив нинішнього главу держави Траяна Басеску переможцем у другому турі президентських виборів. Суд одноголосно відхилив вимогу Соціал-демократичної партії та її кандидата Мірчі Джоане про анулювання результатів другого туру виборів 6 грудня і його повторного проведення. Нагадаємо, що після перемоги Басеску з перевагою 70 тис. голосів соціал-демократ, котрий програв, оскаржив результати виборів, заявивши про багаточисленні порушення під час голосування. Конституційний суд постановив перерахувати 138 тис. недійсних бюлетенів. У результаті перерахунку виявилось, що дійсними були лише 2247 бюлетенів, із яких 1260 було зараховано на користь Басеску, а 987 — Джоане. Рішення суду остаточне. Джоане визнав свою поразку, втім, сказавши: «Підозри у фальсифікаціях на президентських виборах іще довго переслідуватимуть Румунію та нашу демократію. Як громадянин демократичної Румунії, я підкоряюся рішенню суду й бажаю Траяну Басеску успіхів під час нового президентського терміну».
Обама попросив банки США видавати більше кредитів
Американський президент Барак Обама запропонував банкірам збільшити кредитування малого й середнього бізнесу. Обама розповів про це після зустрічі з керівниками найбільших банків США, яку він охарактеризував як «відверту». За словами президента, американські банки отримали надзвичайну підтримку під час кризи, у зв’язку з чим від них вимагається така сама надзвичайна готовність брати участь у відновленні економіки країни. Крім того, Барак Обама наполегливо попросив лобістів банків не блокувати реформу регулювання фінансового сектору. Минулого тижня палата представників конгресу США ухвалила свій варіант законопроекту про реформу, проте документ ще повинен отримати схвалення Сенату. Законопроект передбачає, зокрема, що регулюючі органи зможуть ліквідовувати компанії, що є загрозою для економіки, причому супутні витрати лягають на плечі акціонерів і незабезпечених кредиторів, а не платників податків. Багатьох громадян США не влаштовує, що банківська індустрія отримала 700 млрд. доларів допомоги від американського уряду. Адміністрація Обами заявила, що порятунок кредитних організацій був необхідний для боротьби з найгіршою фінансовою кризою з часів Великої депресії та запобігання ще більш катастрофічним наслідкам для глобальної економіки.
Греція «тоне» у власних боргах
Прем’єр-міністр Греції заявив про скорочення запланованих держвитрат із метою скоротити дефіцит бюджету. Грецький прем’єр Ѓеорѓіос Папандреу назвав скорочення штату держслужбовців і зниження витрат на соціальні потреби заходами з запобігання фінансовому краху країни. Також передбачається ввести 90%-ий податок на бонуси, що виплачуються банкірам. Закликаючи до національної єдності, Папандреу пообіцяв знизити бюджетний дефіцит із нинішніх 12% до 3% до 2013 року. «Ми маємо або змінитися, або потонути», — сказав прем’єр, додавши, що скорочення деяких витрат буде болісним. Заяви прем’єра Греції надійшли невдовзі після того, як рейтингова агенція Fitch знизила кредитний рейтинг Греції. Водночас міністр фінансів Греції Ѓеорѓіос Папаконстантіну відкидає критику у зв’язку з незавидним фінансовим становищем країни, де бюджетний дефіцит у чотири рази перевищує встановлений для країн Євросоюзу ліміт у 3%. За словами Папаконстантіну, Греція залишається гідною свого місця у ЄС і не є єдиною країною, де дефіцит бюджету набув таких масштабів. Державний борг Греції складає близько 300 млрд. євро.
Клінтон визнала провал спроб налагодити діалог із Тегераном
Держсекретар США Гіларі Клінтон визнала, що зусилля адміністрації Барака Обами, яка протягом останнього року прагнула залучити Іран до переговорів відносно його ядерної програми, зазнали невдачі. Під час бесіди з репортерами вона нагадала, що Тегерану неодноразово пропонувалося взяти участь в обговоренні цієї проблеми на міжнародному рівні, проте результати виявилися невтішними. Клінтон пообіцяла, що світова спільнота посилить тиск на Ісламську республіку, оскільки вважає своїм обов’язком не допустити появи у режиму аятол ядерної бомби. Нагадаємо, 14 грудня The Times повідомила, що Іран готує випробування ключового компоненту атомної бомби — нейтронного детонатора. У розпорядження журналістів потрапили секретні документи, в яких описується чотирирічний план випробувань нейтронного детонатора — складової частини атомної бомби, що викликає вибух. Якщо папери виявляться справжніми, вони можуть дати привід для війни, побоюються експерти. Ці секретні документи вже побували в руках представників спецслужб «низки західних країн», у тому числі й Великої Британії. Джерело в МАГАТЕ підтвердило, що вони були передані спостерігачам ООН. США та кілька інших країн Заходу звинувачують Іран у розробці ядерної зброї під прикриттям програми мирного атома. Рада Безпеки ООН прийняла п’ять резолюцій і наклала на Іран санкції, вимагаючи від нього відмовитися від збагачення урану. Тегеран усі звинувачення відкидає, заявляючи, що його ядерна програма спрямована виключно на задоволення потреб країни в електроенергії.
