Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко / ПЛАНЕТА

7 жовтня, 2009 - 00:00

У Харкові Лавров і Хандогій «звірять годинники»

Вчора міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прибув до Харкова на традиційну щорічну зустріч голів МЗС двох країн із губернаторами прикордонних областей. Лавров і виконуючий обов’язки голови МЗС України Володимир Хандогій «звірять годинники щодо всього комплексу питань російсько-українських відносин», включаючи «проблематику перебування та функціонування Чорноморського флоту Росії на території України й Азово-Керченське врегулювання», повідомили журналістам на Смоленській площі. Лавров і Хандогій підтримують регулярні контакти. Попередня зустріч між ними відбулася 23 вересня на сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Разом із тим, російський міністр не поїде до Києва й не зустрічатиметься з керманичами України Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко. Не виключено, що в Харкові піде розмова про двосторонню зустріч президентів Медведєва та Ющенка в рамках самміту СНД у Кишиневі 8—9 жовтня. Як заявляло раніше МЗС України, відповідну пропозицію було направлено до Москви дипломатичними каналами ще 15 вересня, проте відповіді поки що не отримано.

У ОДКБ чекають підпису Лукашенка

Білорусь невдовзі підпише угоду про створення колективних сил оперативного реагування (КСОР) ОДКБ. Про це заявив голова комісії парламенту Білорусі з національної безпеки Віктор Гумінський. За його словами, президент країни Олександр Лукашенко вже прийняв відповідний указ. У білоруському парламенті також зазначають, що створення КСОР не порушить конституційної заборони на участь білоруських військових у конфліктах на території інших держав. Раніше, 2 жовтня, Лукашенко заявив, що Білорусь завершила виконання всіх внутрішньодержавних процедур стосовно приєднання республіки до угоди про Колективні сили оперативного реагування (КСОР) ОДКБ. Водночас у Секретаріаті ОДКБ заявили, що угода про створення Колективних сил оперативного реагування, за даними на 5 жовтня, Білоруссю так і не була підписана. Проте, за словами преса-секретаря ОДКБ, угода буде підписана протягом одного-двох тижнів, оскільки документи вже підготовлені й узгоджені. Нагадаємо, угода про створення КСОР (певного аналога НАТО в рамках ОДКБ) була підписана 14 червня в Москві всіма країнами Організації, за винятком Білорусі й Узбекистану. Лукашенко тоді не з’явився на саміті: був розпал «молочного конфлікту» з Росією, коли Москва ввела обмеження на поставки білоруської молочної продукції.

Майбутній віце-канцлер ФРН не бачить причин, аби соромитися рідної мови

Лідер Вільної демократичної партії Німеччині (ВДП) Гідо Вестервелле, майбутній віце-канцлер і міністр закордонних справ у новому коаліційному уряді Німеччині переконаний, що офіційні заходи у ФРН потрібно вести лише німецькою мовою. «Німецька — чудова мова, і я не бачу жодної причини, через яку нам варто було б її соромитися», — заявив лідер лібералів тижневику Bild am Sonntag, пояснюючи, чому на одній з останніх прес-конференцій він відмовився відповідати британському репортерові, котрий звернувся до нього англійською. «Деякі інтелектуали розкритикували мене за мою відмову, але сотні громадян написали мені: мовляв, нарешті хоч один відкрито заявив про це», — додав Вестервелле. Голова ВДП пообіцяв, що, незалежно від посади, яку він обійматиме в рідній країні, зробить свій внесок «у те, щоб німецька мова не була в Європі мовою четвертого або п’ятого ступеня важливості». Між тим, 54 відсотка німців поділяють думку Вестервелле про те, що на прес-конференціях у Німеччині потрібно говорити лише німецькою. Такі дані опитування, проведеного соціологічним інститутом Emnid за дорученням Bild am Sonntag на початку жовтня. 44% респондентів не погодилися з твердженням: «У Німеччині слід говорити німецькою». Серед молоді віком від 14 до 29 років частка тих, хто засудив відмову Вестервелле відповідати англійською, становила дві третини, повідомила агенція DPA.

Берлусконі можуть позбавити недоторканності

Італійський суд приступить до розгляду питання про імунітет прем’єр-міністра Італії Сильвіо Берлусконі. Наразі закон про недоторканність італійського прем’єра дозволяє Берлусконі уникати судового переслідування з низки справ, включаючи обвинувачення в корупції. Опоненти прем’єра стверджують, що імунітет Берлусконі порушує принцип рівності всіх громадян перед законом. Радники глави італійського уряду вважають, що у разі поразки Берлусконі в судовому процесі, прем’єр може бути змушеним подати у відставку. Очікується, що римський конституційний суд винесе вердикт відносно недоторканності Берлусконі у четвер, 8 жовтня. Нагадаємо, напередодні Громадський суд Мілана стверджував, що Сильвіо Берлусконі причетний до справи про хабарі, яка пов’язана з набуттям контролю над видавничою групою Mondadori сімейним холдингом прем’єра Fininvest.

Газета: 
Рубрика: