Лідери ЄС домовилися обмежити бонуси банкірам
Президент Франції Ніколя Саркозі повідомив, що всі глави країн-членів Євросоюзу погодилися з тим, що виплата надмірних премій банківським топ-менеджерам піддає банки величезним ризикам. Шведський прем’єр Фредрік Рейнфельдт заявив на зустрічі глав держав-членів ЄС у Брюсселі, що виплати бонусів банкірам повинні бути прямо пов’язані з їхніми професійними досягненнями. Лідери ЄС висловилися за можливість повернення бонусів, якщо прибутки банків падають. Відповідна пропозиція буде оприлюднена наступного тижня на саміті Великої двадцятки в США. Лідери ЄС загрожують банкам санкціями, якщо ті не погодяться пов’язати виплати преміальних із фінансовими результатами в довгостроковій перспективі. На думку ЄС, існуюча система підштовхує керівництво банків до короткострокових ризиків, що багато в чому стало причиною нинішньої банківської кризи. «Сьогодні лопнув пузир бонусних виплат», — заявив Фредрік Рейнфельдт, прем’єр-міністр Швеції, яка головує у Європейському Союзі. При цьому США та Велика Британія виступають проти введення обмежень на максимальний розмір преміальних виплат.
Байден — за нафтовий компроміс в Iраку
Віце-президент США Джо Байден закликає іракських лідерів піти на компроміс відносно управління та розподілу запасів нафти в країні. Напередодні свого візиту до Іраку він заявив, що суперечка стосовно землі та нафти між курдами та шиїтами, швидше за все, не буде вирішена до закінчення національних виборів у січні. За словами віце-президента США, в інтересах усіх мешканців Іраку «прийняти трохи меншу частину набагато більшого пирога». Нагадаємо, в Іраку треті найбільші запаси нафти в світі, й країна потребує іноземної готівки, щоб підвищити виробництво, проте інвестиції були частково стримані браком чіткого регулювання. Як керувати угодами про виробництво нафти й розподілити прибутки — було каменем спотикання між Курдистаном і багдадським урядом Нурі аль-Малікі. Під час свого візиту до Багдада Байден закликав іракських лідерів піти на поступки та переговори. «У той час, як насильство скоротилося, мляве протистояння між сунітами, шиїтами й етнічними курдами все ще загрожує дестабілізувати Ірак», — зауважив він. Він також визнав, що деякі проблеми стають ще складнішими в період передвиборної кампанії.
Мердок судиться з Берлусконі
Медіа-імперія Руперта Мердока News Corp подала до суду позов на конгломерат Mediaset, що належить італійському прем’єрові Сильвіо Берлусконі. News Corp стверджує, що Mediaset відмовляється продавати його італійському підрозділу Sky Italia рекламний час на своїх каналах Canale 5, Italia 1 і Rete 4. За даними журналу Forbes, прем’єр-міністр Італії, власник Mediaset і футбольного клубу «Мілан» Берлусконі вважається одним із найбагатших людей в Італії. Його статки оцінюються у 6,5 млрд. дол. Раніше Берлусконі звинуватив мільярдера Руперта Мердока в освітленні скандалів із його особистого життя на шпальтах лондонської газети Times. Адвокат італійського прем’єр-міністра підтвердив його бажання подати до суду на низку видань у Великій Британії та Європі за наклеп. News Corp Руперта Мердока належать телевізійний сервіс Sky, британські газети Times і Sun, а також видання New York Post і Wall Street Journal в Америці.
Для Ахмадінежада ядерна бомба — зброя минулого покоління
Президент Ірану Махмуд Ахмадінежад заявив, що його країна не потребує ядерної зброї, проте ніколи не відмовиться від програми розробки мирного атома. «Це зброя минулого покоління. І без неї ми цілком здатні захистити себе», — заявив Ахмадінежад у інтерв’ю американському телевізійному каналу NBC. Західні країни вважають, що Тегеран прагне володіти ядерною зброєю, і закликають його відмовитися від програми зі збагачення урану. У свою чергу, Іран заявляє, що енергію атома збирається використовувати лише з мирними цілями. Махмуд Ахмадінежад зазначив, що Іран не піддасться тиску з боку Організації Об’єднаних Націй, США та Євросоюзу: «Якщо ми говоримо про збагачення урану з мирними цілями, то наша країна ніколи не припинить цю програму». Однак Ахмадінежад відмовився повністю виключити можливість розробки ядерної зброї. Наступного тижня президент Ірану має виступити на Генеральній Асамблеї ООН. У жовтні Іран також повинен відновити переговори про свою ядерну програму з представниками найбільших світових держав. Із приводу невдоволення опозиції минулими виборами Ахмадінежад у інтерв’ю телеканалу NBC заявив, що «не бачить жодних проблем» із виборами. Іранське законодавство про вибори будується на «дуже міцному... підмурку», сказав президент і додав, що «завжди перемагає закон».
Молдова скасувала візовий режим із Румунією
Нова влада Молдови скасувала візовий режим із Румунією, введений колишнім керівництвом країни після квітневих заворушень 2009 року. Рішення про скасування віз, як повідомляють молдавські ЗМІ, прийняв спікер парламенту, виконуючий обов’язки президента Міхай Гімпу. За його словами, постанова про візовий режим із Румунією не відповідала прийнятому раніше рішенню молдавського парламенту, відповідно до якого всім громадянам ЄС гарантувався вільний в’їзд на територію республіки. Правила в’їзду для громадян Румунії були посилені з ініціативи колишнього президента Молдови, лідера компартії Володимира Вороніна. Воронін звинуватив сусідню країну в причетності до заворушень, які сталися в Кишиневі 7 квітня невдовзі після парламентських виборів. Згодом, щоправда, Генеральна прокуратура Молдавії визнала, що ці обвинувачення є необгрунтованими. Ліберальна партія Молдови, якою керує Міхай Гімпу, виступає за зближення з Румунією. Її лідер не виключає й об’єднання двох країн. Утім, зайнявши пост спікера, він заявив, що прихильність до подібного сценарію є його особистою точкою зору. Парламент нового скликання, за словами Гімпу, не просуватиме цієї ініціативи.
