У Великій Британії зростає підтримка війни в Афганістані
Британська громадськість у своєму відношенні до британської військової місії в Афганістані розділена практично порівну, однак опитування громадської думки, проведене Бі-Бі-Сі й газетою Guardian, свідчить, що з 2006 року підтримка військових виросла. Лише за перші десять днів липня в Афганістані загинуло 15 британських солдат. У загальному підсумку з 2001 року в Афганістані загинуло 184 військовослужбовців, більше, ніж в іракській війні. Однак, судячи з опитувань тисячі британців, незважаючи на зростання втрат, 46% підтримують британську військову місію в Афганістані, в той час як 47% виступають проти неї. Схоже опитування, поведене 2006 року, продемонструвало, що лише 31% громадян підтримували операцію в Афганістані і 53% — були проти. Зараз британські війська беруть участь у наступальній операції під кодовою назвою «Кіготь пантери». Її мета — забезпечити безпеку напередодні афганських виборів. Прем’єр-міністр Великої Британії Гордон Браун підкреслив, що операція проходить успішно. Президент США Барак Обама високо відзначив мужність британських військових і їхній внесок у стабілізацію Афганістану. Слова підтримки прозвучали після загибелі за одну добу відразу восьми солдат в афганській провінції Гільменд, що приголомшило британців. «Ми не можемо допустити перетворення Афганістану й Пакистану в безпечне укриття для «Аль-Каїди», яка підриватиме вокзали в Лондоні й будинки в Нью-Йорку», — заявив президент.
Лукашенко заперечує можливість монархії в Білорусі
Білоруський президент Олександр Лукашенко вважає, що в Білорусі не може бути встановлено диктаторський порядок. «Якби у нас була диктатура, нас давно б роздавили», — заявив він у інтерв’ю австрійській газеті Die Presse. Лукашенко пояснив свою думку залежністю Білорусі від зовнішнього світу, а також відсутністю ядерної зброї та енергоносіїв, які б у великій кількості могли постачатися на Захід. Він підкреслив, що Білорусь не може проводити політику, яка не сприймається світовою спільнотою. Лукашенко також додав, що в Білорусі неможлива зміна влади за монархічним механізмом. Президент пояснив, що пожартував, коли сказав про молодшого сина Миколу, якому зараз п’ять років, як про наступника. «І якщо я говорив про свого малюка, то це був звичайний жарт. Але журналісти це сприйняли чомусь всерйоз», — сказав він. Відповідаючи на питання про те, якою буде Білорусь через десять років, Лукашенко відповів: «Процвітаючою державою, до якої ніхто не буде мати жодних претензій». Він додав, що важко сказати, хто буде через десять років президентом, але навряд чи він. «До цього часу виростуть нові люди, які поведуть країну. У нашій країні тільки білоруський народ визначатиме, хто буде президентом», — підкреслив політик.
Даля Грібаускайте пообіцяла захистити литовський народ
Новий президент Литви Даля Грібаускайте офіційно вступила на посаду. Вона прийняла присягу в парламенті, ставши першою в країні жінкою-президентом і змінивши на цьому посту Валдаса Адамкуса. В своїй інаугураційній промові вона пообіцяла бути активним президентом, який захищає інтереси громадян Литви, а також заявила, що пріоритетом у зовнішній політиці країни залишаться хороші відносини з сусідами. На президентських виборах у травні, виступивши як незалежний кандидат, Даля Грібаускайте перемогла вже в першому турі, набравши близько 70% голосів виборців. З 2004 року Грібаускайте працювала на посаді комісара ЄС по бюджету та фінансовому плануванню, в 2005 році її було названо «кращим єврокомісаром року». Раніше з 2001 по 2004 рік вона займала пост міністра фінансів Литви. Обираючи президента, литовці розміркували, що цей досвід буде корисним для країни в період економічної кризи. Грібаускайте вважає, що Литві потрібно відмовитися від олігархічних монополій і непрозорих операцій, а також завершити реформи в системах охорони здоров’я, освіти й соцзабезпечення.
Нетаньягу закликав палестинців сісти за стіл переговорів
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу закликав палестинців негайно повернутися за стіл переговорів і отримав у відповідь вимогу спочатку скоротити будівництво в єврейських поселеннях Західного берега ріки Йордан. «Знову звертаюся до палестинського керівництва в Іудеї та Самарії (Західний берег): давайте зустрінемося, давайте укладемо мир — дипломатичний та економічний», — сказав Нетаньяху на виїзному засіданні уряду, яке відбулося в південному місті Беєр-Шеве. Адресат послання — глава Палестинської національної адміністрації Махмуд Аббас — на прес-конференції назвав «повне припинення поселенської діяльності» основною умовою для поновлення мирного діалогу з Ізраїлем. Уряд Нетаньяху обіцяє не зводити нових, але відмовляється скорочувати будівництво в межах вже існуючих поселень, незважаючи на тиск міжнародного співтовариства. На Західному березі налічується 121 єврейське поселення, в яких живуть близько 300 тис. ізраїльтян.
