Ющенко став доктором Люблінського католицького університету
Президенту України Віктору Ющенку присвоєно ступінь почесного доктора Люблінського католицького університету імені Івана Павла ІІ. Нагороду вручено у рамках відзначення 440-річчя Люблінської унії. Таким чином університетська рада відзначила успіхи у політичній і професійній діяльності Віктора Ющенка, його внесок у розвиток української держави та міжнародних відносин. Зокрема було відзначено «його роботу на посаді Голови НБУ, досягнення як прем’єр-міністра, який здобув популярність серед українців, а також перемогу на президентських виборах 2004 року, що привела Україну до демократичних цінностей та зорієнтувала до Європейського Союзу», повідомляє прес-служба президента. Також відзначено активні зусилля президента, спрямовані на розвиток українсько-польських відносин та, зокрема, досягнення історичного примирення між двома народами. Звання почесних докторів Люблінського католицького університету також було присвоєно президентові Польщі Леху Качинському, президентові Литви Валдасу Адамкусу та екс-голові парламенту Білорусі Станіславу Шушкевичу, а також президентам Латвії й Естонії, які були представлені послами своїх держав.
Суд Німеччини дає зелене світло Лісабонському договору з умовою
Федеральний конституційний суд Німеччини в Карлсруе визнав Лісабонський договір таким, що відповідає основному закону ФРН. Проте при цьому суд відклав його ратифікацію, зажадавши внесення деяких поправок у законодавство, повідомляє Der Spiegel. Так званий супроводжуючий закон, що регулює участь національного парламенту ФРН в ухваленні загальноєвропейських рішень, був визнаний судом таким, що не відповідає основному закону. Судді постановили, що в рамках Лісабонського договору, покликаного замінити єдину європейську конституцію, німецькому парламенту — бундестагу та бундесрату — повинні бути надані ширші права. Як зазначає Financial Times Deutschland, конституційний суд прийшов до висновку, що ЄС відчуває недолік у демократії і повноваження національних парламентів повинні бути посилені. Для внесення поправок, що розширюють права парламенту, депутати бундестагу будуть вимушені перервати літні відпустки і зібратися на позачергове засідання. У першому читанні поправки повинні бути розглянуті наприкінці серпня, а остаточно прийняті до 27 вересня. Нагадаємо, що для вступу в дію Лісабонський договір повинен бути ратифікований усіма 27 членами ЄС. До цього часу договір ще повинні підписати президенти Чехії та Польщі Вацлав Клаус і Лех Качинський, також його повинна ратифікувати Німеччина й затвердити на референдумі Ірландія. При цьому ірландці раніше вже провалили референдум з Лісабонського договору, тому восени 2009 року голосуватимуть повторно.
Amnesty засуджує «владу без закону» на Північному Кавказі
Amnesty International закликала російську владу домогтися законності та відвертості на Північному Кавказі, зазначаючи, що численні порушення прав людини в цьому регіоні не дозволяють говорити про нормалізацію ситуації. «У регіоні була і залишається повна відсутність політичної волі для забезпечення законності та подолання безкарності, що супроводжує порушення прав людини нині та в минулому», — повідомляється в доповіді правозахисної організації. Правозахисники посилаються на розповіді очевидців, які спостерігали факти застосування надмірної сили, вбивства і тортур затриманих та інші порушення прав людини в Чечні, Інгушетії, Дагестані й Кабардіно-Балкарії. Людей, затриманих без видимих законних підстав, утримують у таємних в’язницях, багато подібних фактів можна характеризувати як викрадення людей, родичів зниклих залякують, відомі випадки вигнання людей із будинків, зазначається в доповіді. Разом із тим організація зауважує, що навести точні цифри масштабу порушень неможливо, зокрема через те, що родичі постраждалих зазнають систематичних залякувань. Представникам Amnesty International влада двічі відмовляла у в’їзді до Чечні 2008 року.
Демократи отримали вирішальну більшість у сенаті США
Внаслідок перерахунку голосів новим сенатором від штату Міннесота став демократ Ел Франкен. Таким чином у сенаті тепер 60 представників Демократичної партії. Така більшість дозволить демократам успішно протистояти спробам республіканської меншості блокувати спірні законопроекти. За підсумками виборів, що відбулися в листопаді минулого року, було оголошено, що перемогу з перевагою всього в 215 голосів отримав суперник Франкена, республіканець Норман Коулман, після чого демократи зажадали повторного підрахунку голосів. Після перерахунку перемога була віддана Франкену. Коулман подав апеляцію, однак верховний суд штату відкинув його аргументи. Франкен, який вперше отримав популярність як комедійний актор, є також автором бестселерів і ведучим ліберальної радіостанції AirAmerica. Лідер демократичної більшості в сенаті Гаррі Рід привітав колегу, назвавши Ела Франкена «блискучою та працелюбною людиною», здатною забезпечити виборцям Міннесоти «гідне представництво».
Ахмадінежад став незваним гостем?
Президент Ірану Махмуд Ахмадінежад скасував учора поїздку на щорічне засідання Асамблеї Африканського союзу, що пройде в Лівії, повідомляє агентство Рейтер із посиланням на заяву адміністрації Ахмадінежада. Причини такого рішення поки що не уточнюються. Раніше повідомлялося, що господар саміту — керівник лівійської революції Муамар Каддафі — запросив іранського лідера без повідомлення своїх африканських колег. Тринадцяте засідання Асамблеї Африканського союзу розпочалося вчора в лівійській столиці Тріполі. Основною темою засідання є продовольча і сільськогосподарська безпека та інвестиції в сільське господарство. Тим часом опозиційний політик і колишній кандидат на посаду президента країни Мехді Карубі заявив, що вважає уряд президента Махмуда Ахмадінежада «нелегітимним» і не визнає підсумків виборів. Про це повідомляється у відкритому листі, розміщеному на інтернет-сайті Карубі. Він посів четверте місце за підсумками президентських виборів 12 червня. Раніше на цьому тижні Рада вартових підтвердила перемогу Ахмадінежада на виборах і відкинула затвердження опозиції про те, що голоси виборців були підтасовані.
