Македонія домагатиметься членства в ЄС і НАТО
Республіка Македонія добиватиметься членства в Євросоюзі й НАТО, а також розв’язання суперечки з Грецією про назву. Про це заявив президент країни Георгій Іванов, який приступив до своїх обов’язків. Іванов також надіслав листа президентові США Бараку Обамі, в якому висловив надію на врегулювання розбіжностей з Грецією. Афіни заперечують, щоб колишня югославська республіка носила ім’я Македонія, ідентичне назві області на півночі Греції. Як компроміс Греція пропонує додати до назви країни «Македонія» географічне визначення. Афіни заблокували вступ Скоп’є до НАТО 2008 року, відтоді переговори не поновлювалися. Іванов став четвертим президентом Македонії після проголошення країною незалежності 1991 року.
Росія офіційно назвала розширення НАТО загрозою своєї безпеки
Неспроможність існуючої глобальної та регіональної архітектури, орієнтованої, особливо в євроатлантичному регіоні, тільки на Організацію Північноатлантичного договору, а також недосконалість правових інструментів і механізмів усе більше створюють загрозу забезпеченню міжнародної безпеки. Про це говориться в опублікованій у середу Стратегії національної безпеки РФ до 2020 року. «Росія готова до розвитку відносин з НАТО на основі рівноправності, і в інтересах зміцнення загальної безпеки в євроатлантичному регіоні, глибина і зміст яких визначатимуться готовністю Альянсу до врахування законних інтересів Росії при здійсненні військово-політичного планування, дотримання норм міжнародного права, а також до їхньої подальшої трансформації і пошуку нових задач і функцій гуманістичної направленості», — відзначається в документі. У ньому підкреслюється, що спроби надати Альянсу глобальні функції «йдуть врозріз із нормами міжнародного права». У той же час стратегія нацбезпеки Росії розглядає присутність збройних сил Росії в конфліктних регіонах як фактор, що сприяє стратегічній стабільності у світі. «Росія вважає, що підтримці стратегічної стабільності і рівноправному стратегічному партнерству може сприяти присутність у конфліктних регіонах контингентів збройних сил РФ на основі норм міжнародного права з метою вирішення політичних, економічних і інших задач невоєнними методами», — говориться в тексті.
Україна вбачає у Фінляндії надійного партнера
Україна вважає Фінляндію надійним партнером у питанні європейської інтеграції нашої держави. На цьому вчора наголосив Президент України Віктор Ющенко на спільній прес-конференції з президентом Фінляндської Республіки пані Тар’єю Галоген у Києві. Говорячи про нову ініціативу ЄС «Східне партнерство», глава української держави відзначив, що «у цих процесах ми бачимо Фінляндію як надійного партнера, який не тільки чітко формулює свою позицію, а й послідовно надає посильну в них допомогу». Зі свого боку, президент Фінляндської Республіки також висловила переконання, що переговори України з ЄС мають великий прогрес. «Східне партнерство» — це значний крок для інтеграції України до європейських структур», — сказала вона. Т. Галонен наголосила, що Фінляндія підтримуватиме Україну на цьому шляху. «Україна — велика європейська держава. І вона має всі можливості інтегруватися до Європи. Зі свого боку, ми готові допомагати Україні і поділитися своїм досвідом на цьому шляху», — наголосила вона. Окремої уваги, повідомив Президент, було надано питанню співпраці в енергетичній сфері. «Ми виходимо з того, що Фінляндія є провідною країною у сфері енергетики, особливо, якщо ми говоримо про альтернативну енергію», — сказав В. Ющенко.
Молдавського прем’єра висувають у президенти
Голова уряду Молдови Зінаїда Гречана стала кандидатом номер один на посаду президента країни. Про це стало відомо після того, як її висунув пленум правлячої у Молдові комуністичної партії, що відбувся вчора. Зінаїда Гречана керує урядом з березня 2008 року. Раніше вона обіймала посаду віце-прем’єра. У Молдові президента обирає парламент і для вибору глави держави необхідний 61 голос. За кандидатуру президента парламент голосуватиме 20 травня. Оскільки правляча Партія комуністів республіки Молдова за підсумками недавніх виборів отримала в парламенті 60 місць, то владі доведеться домовлятися з трьома опозиційними партіями — Ліберальною, Ліберально-демократичною та альянсом «Наша Молдова», які мають 41 мандат. Правляча партія закликала лідерів опозиції почати діалог. Їм запропоновані посади віце-спікера, а також керівництво в чотирьох із десяти парламентських комісій. Однак опозиціонери заявили, що бойкотуватимуть голосування, щоб домогтися дострокових виборів. Якщо парламент не обере президента до 7 червня з двох спроб, він буде розпущений.
