Спікер Воронін закликає депутатів до «конструктивної роботи»
Головою парламенту Молдови вчора було обрано чинного президента, голову Партії комуністів Володимира Вороніна. За його кандидатуру проголосувало 60 депутатів. Воронін був висунутий на посаду від Партії комуністів Молдови. Нагадаємо, що внаслідок виборів правляча Партія комуністів відтепер має у своєму розпорядженні 60 депутатських мандатів, ЛДП — 15, Ліберальна партія — 15, альянс «Наша Молдова» —11.
Воронін, відразу після свого переобрання на посаду спікера парламенту закликав депутатів «конструктивно працювати на благо країни» та об’єднати зусилля незалежно від партійної приналежності. Спікер підкреслив, що зобов’язання чотирьох партій, взяті депутатами перед своїми виборцями, багато в чому збігаються та є «своєрідною «дорожньою картою». Також він закликав депутатів реалізувати завдання з європейської інтеграції. «Питання європейської інтеграції є пріоритетом для нашої країни, але доти, доки це розглядатиметься як геополітичне питання, ми топтатимемося на місці, втрачаючи партнерів на Сході та залишаючись незрозумілими на Заході», — сказав Воронін. Він підкреслив, що депутати повинні рухатися в бік європейської інтеграції «шляхом впровадження в себе європейських стандартів, об’єднання країни, врегулювання придністровського конфлікту». «Лише таким чином ми зможемо гарантувати права людей, домогтися реального впровадження європейських стандартів», — наголосив Воронін.
Грузинська опозиція непохитна: президент має піти
Діалог президента Грузії Михаїла Саакашвілі з лідерами опозиції, котрі вимагали його відставки, можна вважати таким, що зазнав краху. Опозиціонери не відгукнулися на заклик Саакашвілі разом розбудовувати демократичну Грузію, зокрема, на його пропозицію здійснити конституційну реформу, що передбачає співіснування сильного президента й сильного парламенту. Крім того, Саакашвілі вважає за потрібне провести судову й виборчу реформи. За словами грузинського президента, він запропонував опозиції очолити Конституційну комісію, а також надати відповідальні посади в уряді. Він зазначив, що дасть опозиції гарантії недоторканності й оголосить мораторій «на подальше розслідування та правове переслідування всіх правопорушень, що відбулися на основі перебільшених політичних емоцій під час акцій протесту». Незважаючи на пропозиції президента щодо співпраці, опозиціонери продовжують наполягати на його відставці. Вони заявили про намір загострити акції протесту й розширити їхню географію. Зокрема, один із лідерів опозиції Леван Гачечиладзе заявив, що підсумки зустрічі з президентом не були несподіванкою для опозиції. За його словами, наприкінці зустрічі Саакашвілі зробив зауваження, що опозиція не принесла конкретних пропозицій президенту. «Що може бути конкретніше, коли ми зажадали його відставки? Наша головна мета — це продовження боротьби. Ми не відступимо, будемо твердими доти, доки не закінчиться цей репресивний режим», — заявив Гачечиладзе. Тим часом, голова демократичного руху «Єдина Грузія» Ніно Бурджанадзе пообіцяла перекрити дороги, зібрати людей і вигнати президента з країни.
Папа Римський закликає пам’ятати про жертв Голокосту
Папа Римський Бенедикт XVI, який приїхав до Ізраїлю в рамках поїздки по Близькому Сходу, відвідав меморіал Яд ва-Шем у Єрусалимі, присвячений пам’яті жертв Голокосту. «Нехай імена цих жертв не підуть у небуття. Нехай їхні страждання ніколи не заперечуватимуться й не применшуватимуться й ніколи не будуть забуті», — заявив Папа у своїй промові. Понтифік також поклав вінок до меморіалу в пам’ять про 6 млн. жертв Голокосту й потис руки шістьом колишнім в’язням нацистських концтаборів. Під час свого візиту до Ізраїлю понтифік назвав антисемітизм «абсолютно неприйнятним» явищем. «На жаль, антисемітизм продовжує піднімати свою потворну голову в багатьох куточках світу», — заявив він. Папа Римський також пообіцяв молитися за те, щоб людству більше ніколи не довелося зіткнутися зі злочином, порівнянним за масштабами з Голокостом. Як зазначає Бі-Бі-Сі, Яд ва-Шем є одним із найшанованіших місць серед євреїв усього світу, й сам факт відвідування меморіалу главою Католицької церкви має дуже важливе символічне значення. Додаткової важливості цій події додає той факт, що Бенедикт XVI підлітком у Німеччині був членом нацистського молодіжного руху «Гітлер’юнгенд», і те, що протягом століть відносини між Католицькою церквою та іудеями були далекими від ідеальних.
