Будівельники знайшли послання в’язнів Освенцима
Будівельники, які працювали неподалік від місця розташування концентраційного табору Освенцим, знайшли послання в пляшці, написане багато років тому ув’язненими. Лист був виявлений у бетонній стіні будівлі школи, де в’язні табору проводили будівельні роботи. Послання, написане олівцем і датоване 9 вересня 1944 року, містить імена, табірні номери та назви міст, де народилися сім молодих людей із Польщі та Франції. Як передає агентство «Франс прес», шестеро ув’язнених, які написали лист, були поляками. В останньому реченні листа повідомляється, що його авторам було від 18 до 20 років. За даними співробітників музею Освенцима, принаймні двоє з тих, чиїми іменами підписаний документ, вижили в Освенцимі. Автентичність листа підтверджена співробітниками музею колишнього концтабору. За словами представника музею, автори записки були «молодими людьми, які намагалися залишити якийсь матеріальний доказ свого існування». В Освенцимі було вбито близько 1,1 млн. людей. Більшість з них були євреями, однак серед ув’язнених були також поляки, цигани і представники інших національностей.
Лукашенко запросив Папу Римського до Білорусі
Президент Білорусі Олександр Лукашенко в ході свого першого за багато років офіційного візиту до Європи зустрівся з Папою Римським Бенедиктом XVI і запросив його відвідати свою країну. «Ваша Святосте, сподіваємося прийняти вас на білоруській землі», — сказав Лукашенко після завершення півгодинної зустрічі. Також у ході візиту до Риму президент Білорусі зустрівся з прем’єр-міністром Італії Сильвіо Берлусконі та міністром закордонних справ Франко Фраттіні. Через цю зустріч італійський уряд зазнав критики провідної італійської газети Corriere della Sera за те, що Італія дозволила «останньому диктатору Європи» покінчити з міжнародною ізоляцією. Фраттіні відповів журналістам, що візит до Італії відображає європейські тенденції у відносинах з Білоруссю. В листі у відповідь Фраттіні також зауважив, що цей візит допоможе Білорусі «поступово стати на шлях демократичних змін» і «наблизити Білорусь до європейських стандартів демократії». Цей візит до Європи, що став першим за багато років, ознаменував відлигу у відносинах Білорусі, що перебувала в ізоляції, та Заходу, який заохотив Лукашенка скасуванням візових санкцій за звільнення політв’язнів і обережні ліберальні перетворення. Разом із тим співробітник прес-служби верховного представника ЄС із загальної зовнішньої політики та безпеки Хав’єра Солани заявив, що ЄС не чекає, що на саміт країн-учасниць програми Євросоюзу «Східне партнерство» 7 травня в Празі прибудуть президент Білорусі Олександр Лукашенко і президент Молдови Володимир Воронін. За його словами, Солана чекає, що до Праги прибудуть голова МЗС Білорусі Сергій Мартинов і прем’єр-міністр Молдови Зінаїда Гречана.
