У Білорусі випустили із СІЗО польського журналіста
30 червня білоруська влада звільнила із СІЗО журналіста польського видання «Газета Виборча» Анджея Почобута під підписку про невиїзд, пред’явивши йому офіційні звинувачення за частиною 2 статті 367 КК Білорусі («Наклеп на президента»), що передбачає максимальне покарання — до п’яти років позбавлення волі. Як повідомляв «День» (№100-111 від 27 червня ц.р.), 21 червня у білоруському місті Гродно цього журналіста затримали, проти нього висунуто звинувачення у наклепі на президента країни Олександра Лукашенка. «На даний момент я вийшов із в’язниці, дуже задоволений, що дивлюся на в’язницю з іншого боку. Я повертаюся додому. Розумію, що їхньою метою було залякати мене, але я не боюся», — повідомив 30 червня в ефірі білоруського Радіо «Свобода» Анджей Почобут. Нагадаємо, що це не перший конфлікт Почобута із правовою системою Білорусі. Минулого року його вже судили за наклеп на президента. Тоді суд в Гродно визнав журналіста винним і засудив до трьох років позбавлення волі умовно. Почобут не вважає себе винним — ні за минулорічні публікації, ні за нинішні, адже, на його думку, не обмовляв, а лише критикував політику Лукашенка. Напередодні МЗС Польщі висловило послу Білорусі у Варшаві ноту протесту з цього приводу, повідомивши, що арешт Почобута погано впливає на відносини ЄС та Білорусі. Правозахисники, медійники та дипломати з ряду європейських країн переконані, що справа журналіста видання «Газета Виборча» є політично мотивованою і ще раз змушує цивілізований світ звернути увагу на порушення прав людини в Білорусі. Вадим ЛУБЧАК, «День»
«Список Магнітського» стане міжнародним
«Закон Магнітського», затверджений сенатом США минулого тижня в новій редакції, має важливі доповнення: ухвалені норми стосуватимуться осіб, що масштабно порушили права людини не лише в Росії, а й у всьому світі. Ще одна зміна стосується безпосередньо списку чиновників, яким загрожують санкції, — прізвища російських держслужбовців, які потрапили до нього, виявилися засекреченими. «Цей закон універсальний. Його прийняття цілком умотивоване «справою Магнітського», але його застосування може бути всебічним», — заявив автор документа сенатор Бенджамин Кардін. У тому, що президент США підпише його, більшість фахівців сумніву не мають. Москва украй негативно відреагувала на ухвалення закону сенатом, проте якими будуть кроки у відповідь, поки що не відомо. «Симетрична (відповідь) буде, але буде й інший набір певних заходів», — заявив заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков. У Держдумі поки що жодних заходів не вживають, але пообіцяли винести це питання на обговорення. Документ, згідно з яким запроваджуються візові санкції щодо низки російських чиновників, винних, на думку американської сторони, у смерті юриста Сергія Магнітського, було ухвалено одностайно. Зазначимо, що лише США справа не обмежується. Наприкінці жовтня минулого року до парламенту Канади також було внесено законопроект про візові санкції стосовно російських чиновників, причетних до кримінального переслідування Магнітського. Пізніше депутат національних зборів Франції Жак Ланг виступив з аналогічною пропозицією до французького МЗС. Резолюцію, в якій висловлюється підтримка ініціативам членів сенату США і Європарламенту про запровадження санкцій стосовно російських чиновників, ухвалили і в Нідерландах. У грудні 2011 року депутати Європарламенту запропонували запровадити «повсюдну заборону на території Євросоюзу на в’їзд і заморожування фінансових активів осіб, причетних до мордувань і загибелі Магнітського, а також до приховування вчинених у цій справі злочинів».
На виборах у Мексиці перемагає кандидат від опозиції
Фаворит президентських перегонів у Мексиці 45-річний Енріке Пена Ньєто з великою перевагою перемагає на виборах, свідчать екзит-поли, проведені за замовленням мексиканських телеканалів. Енріке Пена Ньєто представляє партію, яка правила в країні 71 рік, аж до 2000 року. За опитуваннями біля виборчих дільниць, Ньєто випереджає свого найближчого суперника — політика лівого спрямування, колишнього мера Мехіко, 58-річного Андреса Мануеля Лопеса Обрадора — на вісім-десять відсотків. Третє місце посідає 51-річна бізнесвумен Жозефіна Васкес Мота, яка представляє правлячу «Партію національної дії». «Моїм головним завданням стане боротьба з бідністю в самому її зародку», — заявив Енріке Пена Ньєто у своєму останньому виступі перед виборами. Обрадор уже брав участь у президентських перегонах 2006 року. Тоді він відмовився визнати перемогу Феліпе Кальдерона та очолив вуличні протести. Цього разу всі кандидати публічно пообіцяли поважати будь-який результат виборів. Проте ці обіцянки можуть бути легко взяті назад, якщо з’являться повідомлення про порушення в ході підрахунку голосів, наголошує наш кореспондент. Будучи успішною бізнесвумен, Мота обіцяла боротися з корупцією, яка, на її думку, є головною причиною економічного спаду в країні. Економічна ситуація в країні та боротьба з наркомафією — основні питання, які потребуватимуть невідкладної уваги нового лідера, хоч би хто ним став. Тисячі поліцейських охороняли в неділю виборчі дільниці в усій Мексиці від можливих атак із боку членів наркокартелів. Проте офіційні джерела повідомляють, що загалом голосування відбулося без ексцесів.
