Лідери ЄС за контроль над ринками
Глави держав і урядів провідних держав Європейського союзу виробили єдину позицію до саміту «Групи двадцяти», який відбудеться в Лондоні 2 квітня. Як заявила на підсумковій прес-конференції канцлер ФРН Ангела Меркель, досягнуто домовленості про конкретні кроки, спрямовані на посилення контролю над міжнародними фінансовими ринками. За словами Меркель, всі фінансові ринки і їхні оператори, а також фінансові продукти «підлягають всеосяжному контролю». З метою припинення ухилення від сплати податків визнано за потрібне посилення тиску на держави, де діють так звані «податкові оази», включаючи застосування санкцій. Ці заходи, переконані учасники зустрічі, дозволять відновити довіру до ринків і запобігти глобальним фінансовим потрясінням. Вони підкреслили, що всі держави ЄС бажають успіху самітові «двадцятки» в Лондоні. «Це наш останній шанс, — заявив президент Франції Ніколя Саркозі. — Ми хочемо створити новий порядок». А прем’єр-міністр Великої Британії Гордон Браун закликав міжнародні фінансові інституції виділити щонайменше 500 млрд. доларів на боротьбу з кризою. У форумі в Берліні, який відбувся з ініціативи Меркель, взяли участь глави держав і урядів ФРН, Великої Британії, Франції, Італії, Іспанії, Нідерландів, Люксембурга і головуючої в ЄС Чехії, а також голова Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу, глави Європейського центрального банку і Банку Англії.
Албанія готова розмістити на своїй території елементи ПРО
Албанія не має нічого проти розміщення на своїй території елементів американської системи ПРО. Про це заявив албанський прем’єр Салі Беріша, коментуючи статтю, опубліковану в американському виданні «Інтернешнл геральд триб’юн». У ній, зокрема, стверджується, що Вашингтон може обрати Республіку Албанія як альтернативу для розміщення елементів системи ПРО у випадкові, якщо не вдасться досягнути домовленості про це з Чехією і Польщею. «До сьогоднішнього дня до нас не надходило конкретних пропозицій від США з даного приводу, — підкреслив Беріша. — Однак, якщо американська влада звернеться до нас із таким проханням, то Албанія як країна-член НАТО і стратегічний партнер США однозначно відповість згодою».
У Литві розпочалися президентські перегони...
Литва починає президентську передвиборну кампанію, а політичні партії країни визначаються з кандидатами на пост глави держави. Партія народного відродження (ПНВ) на своєму з’їзді кандидатом на посаду президента назвала спікера сейму та свого лідера Арунаса Валінскаса, повідомило Литовське радіо. Також серед можливих кандидатів на посаду президента названі колишній і нинішній лідери Соціал-демократичної партії (СДП) Литви Альгірдас Бразаускас і Гедимінас Киркілас. Колишній лідер партії, екс-президент (1993-1998рр.) країни і колишній прем’єр Бразаускас поки що про свій намір брати участь у виборах не заявив, хоча декілька відділень запропонували його кандидатуру. Про своє рішення Бразаускас обіцяє оголосити на з’їзді СДП. Нинішній голова СДП Киркілас рівнобіжно балотуватиметься і до Європарламенту, вибори до якого пройдуть 7 червня — разом із другим туром президентських виборів. А литовська лівоцентристська партія «Порядок і справедливість» висунула кандидатами на майбутні президентські вибори віце-голову партії Валентінаса Мазуроніса, мера Вільнюса Юозаса Імбрасаса і генерала запасу Чесловаса Єзерскіса. Поки що, зберігає мовчання найпопулярніший, що не має, судячи з рейтингів, реальних конкурентів, кандидат — європарламентарій Даля Грибаускайте. Президентські вибори в Литві, які пройдуть у два тури, відбудуться 17 травня і 7 червня.
А в Латвії — боротьба за прем’єрство
Після відставки прем’єр-міністра Латвії Івараса Годманіса, латвійські партії називають можливих кандидатів на пост голови кабінету міністрів. Опозиційні партії країни вважають, що урядом повинен керувати позапартійний прем’єр. Тому опозиційна партія «Новий час» висунула на пост прем’єр-міністра Латвії позапартійного керівника Служби Держконтролю республіки Інгуну Судрабу. Проте Судрабу сказала, що не готова очолити кабінет міністрів. Своє негативне ставлення до пропозиції опозиції висловив президент балтійської країни Валдіс Затлерс у ефірі телеканалу ТВ3. Він заявив, що новий прем’єр-міністр Латвії не повинен бути позапартійним. Найбільша в Латвії «Народна партія» висунула на посаду прем’єра кандидатуру голови мінрегіонрозвитку Едгарса Заланса, який є членом «НП». Також бажання очолити уряд Латвії висловив президент російського «Альфа-банку», мільярдер Петро Авен. Про це повідомила інтернет-версія латвійської щоденної газети «Час» з посиланням на радника голови правління банку, виконавчого директора Фонду Петра Авена Олександра Гафіна. За словами Гафіна, в нинішній складній ситуації Авен міг би виявитися для Латвії ідеальним прем’єром. Варто зазначити, що Латвія переживає найсильніший економічний спад у ЄС. На тлі складної економічної ситуації в січні в Ризі пройшли масові заворушення, учасники яких вимагали відставки уряду та розпуску сейму.
Велика Британія підвищує освітній ценз для мігрантів
Велика Британія планує зробити більш жорсткими правила в’їзду для трудових мігрантів із країн, що не входять до Євросоюзу. Зокрема, кваліфіковані фахівці першого рівня повинні тепер мати ступінь магістра, а не бакалавра, щоб отримати роботу в Великій Британії. Окрім того, вони повинні будуть гарантувати собі мінімальну зарплатню в 20 тис. фунтів стерлінгів на рік, повідомляється на сайті Прикордонного управління Великої Британії. За даними газети The Guardian, у разі запровадження з квітня нових правил число іноземних мігрантів високої кваліфікації скоротиться з 26 тис. до 14 тис. осіб. Британська влада збирається також зробити більш жорсткими вимоги до трудових мігрантів другого рівня кваліфікації: спеціальна урядова комісія розгляне питання про те, щоб таким мігрантам надавалася робота лише в галузях, у яких є дефіцит кадрів. Якщо ці заходи буде реалізовано, то число трудових мігрантів другого рівня кваліфікації скоротиться з 80 тис. до 20—40 тис. на рік. Всі ці заходи стосуються лише іммігрантів із країн, що не входять до Євросоюзу, в якому діє єдиний простір для ринку праці. Міністр внутрішніх справ Великої Британії Джекі Сміт, яка представила проект, пояснила, що за умов рецесії імміграційне законодавство потрібно переглянути для того, щоб забезпечити британським громадянам пріоритет у отриманні робочих місць.
