Росія «поправила» конституцію
Прийняті з ініціативи президента Дмитра Медведєва поправки до конституції РФ учора були опубліковані в «Російській газеті» і, таким чином, офіційно набрали чинності. Вони стосуються продовження терміну повноважень президента з чотирьох до шести, і депутатів Держдуми — з чотирьох до п’яти років, а також обов’язку уряду щорічно звітувати перед парламентом. Інші законодавчі новації, запропоновані Медведєвим у посланні Федеральним зборам 5 листопада минулого року (обмежене представництво у Держдумі партій, що не пройшли на виборах семивідсотковий бар’єр, формування Ради федерації з регіональних і муніципальних депутатів), правок конституції не вимагають. Нові терміни повноважень не мають зворотної сили і призначені для президента і депутатів, які будуть обрані на наступних виборах. Низка спостерігачів висловлювала припущення, що поправки прийняті «під Путіна», який нібито збирається знову балотуватися в президенти 2012 року. Нинішні зміни конституції — перші з моменту її прийняття 12 грудня 1993 року, якщо не враховувати скорочення кількості суб’єктів федерації з 89 до 83 у зв’язку з укрупненням деяких із них.
Косово створило власну армію
У Косові за 11 місяців після проголошення незалежності сформовано власні сили безпеки. Косовські сили безпеки сформовані з ветеранів Армії звільнення Косова, які наприкінці 90-х боролися із сербами. Передбачено, що в активному складі нової силової структури будуть дві з половиною тисячі військовослужбовців, а в резервному — вісімсот. Незважаючи на те, що косовські албанці формування сил безпеки сприймають як створення власних збройних сил, повідомляється, що вони не матимуть на озброєнні ні танків, ні артилерії, ні авіації, а лише легку зброю. Їхнє завдання — діяти у кризових ситуаціях, виконуючи роль сил цивільної оборони. Навчанням косовських військовослужбовців займається НАТО. Командуючим косовськими силами безпеки призначено колишнього польового командира албанських повстанців Сулеймана Селімі. У Белграді на створення сил безпеки Косова відреагували дуже негативно. Так, сербський міністр у справах Косова Горан Богданович заявив, що це лише погіршить ситуацію в регіоні. Прем’єр-міністр Косова Хашим Тачі, у свою чергу, сказав, що нові сили безпеки повинні бути багатонаціональними й захищати всіх громадян незалежно від етнічної приналежності.
Iзраїль закінчив виведення військ із Сектора Газа
Учора ізраїльські військові заявили про закінчення виведення військ із Сектора Газа після військової операції «Литий свинець» проти бойовиків ХАМАС, що тривала протягом трьох тижнів. Представник армії Ізраїлю повідомив, що на території Ізраїлю вздовж кордону з Газою війська залишатимуться на випадок непередбачуваних подій. Ізраїльські літаки-шпигуни продовжують обліт Сектора Газа, військові кораблі також знаходяться поблизу. Раніше голова комісії ООН із надання гуманітарної допомоги Джон Холмс закликав Ізраїль повністю відкрити кордон із Газою, щоб дати можливість вільного пересування товарів. За словами Холмса, відновлення інфраструктури Гази не зможе початися доти, доки через кордон не почнуть пропускати будівельні матеріали. За оцінками палестинських джерел, на відновлення території може знадобитися 1,9 млрд. доларів. Але поки що до Гази дозволено провезення лише предметів першої необхідності. Як заявила раніше міністр закордонних справ Ізраїлю Ципі Лівні, кордон буде відкрито після звільнення ізраїльського капрала Гілада Шаліта. Палестинські бойовики утримують його з червня 2006 року. Нагадаємо, що Ізраїль розпочав військову операцію «Литий свинець» у Газі 27 грудня минулого року з метою, як було заявлено, покласти кінець ракетному обстрілу своєї території палестинськими бойовиками з Гази.
Столиця Iсландії вимагає відставки прем’єра
Поліція Ісландії застосувала сльозоточивий газ для розгону демонстрантів у Рейк’явіку, що вимагали відставки уряду, повідомляє France Presse. Було заарештовано 13 осіб. Щонайменше дві тисячі осіб зібралися на площі перед будівлею парламенту у вівторок — у перший день роботи ісландських законодавців 2009 року. За словами очевидців, протестувальники били в барабани, стукали у вікна сусідніх будинків, несли плакати з написами «Гейр не потрібен» (Гейр Хорді є прем’єр-міністром Ісландії) і викрикували гасла «Йди геть!». Мітингувальники, як повідомляє AFP, кидали в поліцейських йогурти і сніжки. Близько двохсот поліцейських не змогли розігнати натовп демонстрантів, і вхід до парламенту у вівторок залишався заблокованим протестувальниками. Зазначається, що на сесії парламенту, що відкрилася, багато депутатів підтримали вимоги демонстрантів і також закликали кабінет міністрів піти у відставку. В Європі Ісландія вважається країною, яка найбільше постраждала від світової фінансової кризи. Міністерство фінансів Ісландії оголосило, що ВВП країни 2009 року знизиться на 9,6 відсотка. Також уряд повідомив, що рівень безробіття в країні становитиме 2009 року 7,8 відсотка, а 2010-го — 8,6 відсотка.
Литовським депутатам і міністрам урізали зарплату
Парламент Литви схвалив пропозицію знизити зарплати депутатам і членам уряду. За це рішення проголосувало 113 депутатів, двоє утрималися, проти не голосував ніхто. Відповідно до рішення Сейму, заробіток парламентаря скоротиться приблизно на 15 відсотків: якщо досі депутат отримував «на руки» 8,2 тис. литів (близько 3 тис. 50 доларів), то тепер отримуватиме 7 тис. литів (близько 2,6 тис. доларів). У свою чергу, спікер Сейму Арунас Валінскас запропонував скоротити зарплати наполовину. Та його пропозиція не отримала широкої підтримки. Всього за рахунок скорочення зарплат планується зекономити понад 2,2 млн. литів (понад 820 тис. доларів). Нагадаємо, що для подолання економічної кризи влада Литви вдалася до низки непопулярних заходів, таких як скорочення зарплат бюджетникам, підвищення податків і ліквідацію податкових пільг. Питання про зміну антикризової програми було актуалізоване у зв’язку із заворушеннями у Вільнюсі, що переросли у мітинг протесту, організований профспілками й опозицією.
