Бельгійська солідарність
Прем’єр-міністр Бельгії Ів Летерм висловив підтримку Україні у її прагненні до ЄС і НАТО. «Бельгія є дружньою країною, яка буде солідарна з Україною», — заявив він учора під час зустрічі з прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко у Києві. Він також зазначив, що у грудні уряди України та Бельгії зможуть підписати «дорожню карту» двосторонньої співпраці. Зі свого боку Ю. Тимошенко відзначила позитивну динаміку товарообігу між двома країнами. За її словами, товарообіг між Україною та Бельгією за вісім місяців 2008 року зріс на 22%. Також бельгійський та український прем’єри обговорили питання безпеки в регіоні. «Наша позиція чітка: ми виступаємо за територіальну цілісність кожної країни», — підкреслив Летерм. Тема безпеки була ключовою і на зустрічі бельгійського прем’єра з Президентом України Віктором Ющенком. Глава української держави підкреслив, що надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) не призведе до загострення внутрішньої ситуації у країні, а навпаки — зніме цю резонансну тему з порядку денного. Ющенко висловив сподівання, що Бельгія підтримає заявку України на приєднання до ПДЧ під час засідання міністрів закордонних справ країн-членів Альянсу в грудні 2008 року.
Напередодні візиту до Києва Ів Летерм детально пояснив українським журналістам, чому Бельгія критично налаштована щодо питання надання Україні ПДЧ. За його словами, головна причина — відсутність єдності з цього приводу в самій країні. І. Летерм підкреслив, що з миті розпаду Радянського Союзу минуло небагато часу. «Аби впровадити реальну пронатовську позицію, потрібно більше часу», — вважає прем’єр. Стосовно європейських перспектив України Летерм заявив: «Немає жодного сумніву в тому, що це — справжня європейська країна з європейською культурою. З іншого боку, не можна говорити про те, що це ситуація, яка дає можливість стати повноправним членом ЄС за п’ять або десять років».
Афганістан просить відкрити «Берлінський міст»...
Британський центр військових досліджень закликав організувати термінову доставку продовольчої допомоги Афганістану, щоб не допустити голоду в цій країні. У звіті Королівського інституту військових досліджень (RUSI) зазначено, що брак продуктів харчування є тут більшою загрозою, ніж навіть дії талібів. Автори звіту закликають організувати повітряний міст до Афганістану, подібний до Берлінського, але в менших масштабах. За допомогою Берлінського повітряного моста західні союзники забезпечували Західний Берлін продовольством через повітря за часів блокади з боку СРСР. Звіт Королівського інституту військових досліджень говорить також про те, що через посушливу весну, літню засуху, поганий стан іригаційних систем, неврожай і зростання цін на продовольство в усьому світі мільйонам афганців загрожує голод. За оцінками співробітників Продовольчої програми ООН, до лютого мешканцям Афганістану буде потрібно 95 тис. тонн продуктів. На думку організації, зараз з’явилося «вікно для дій», доки погодні умови сприяють польотам. Якщо необхідних заходів не буде вжито, це підірве «довіру та моральний авторитет» світової спільноти серед афганців.
...а в Німеччині його закрили
Вчора останній пасажирський літак піднявся з першого у світі цивільного аеропорту Темпельхоф, який під час блокади Західного Берліна зіграв роль «Берлінського повітряного моста». Разом з іншими аеродромами Темпельхоф використовувався для доставки в місто продовольства й авіапостачання. З 26 червня 1948 року по 12 травня 1949 року літаки злітали й сідали у Темпельхофі кожні 90 секунд. Учорашній рейс із найстарішого берлінського аеропорту авіакомпанії Cirrus Airlines на Мангейм ознаменував його закриття. Рішенням уряду 2011 року планується відкриття міжнародного аеропорту Берлін—Бранденбург, який має замінити аеропорти Темпельхоф і Тегель. Не всі мешканці міста підтримують такий крок федеральної влади. Перед будівлею аеропорту, зокрема, зібралося кілька сотень протестуючих, які гучними криками і свистом виражали своє невдоволення.
В Iнгушетії змінили владу
Президент Росії Дмитро Медведєв підписав указ про призначення заступником начальника штабу Приволзько-Уральського військового округу Юнус-бек Євкурова тимчасово виконуючим обов’язки президента Інгушетії. Причиною відставки попереднього президента республіки Мурата Зязікова стало гостре невдоволення Кремля його роботою, повідомив учора «Комерсант». За даними видання, приводом стали численні гучні скандали довкола Зязікова та його нездатність контролювати ситуацію в республіці. Нагадаємо, Зязіков змінив на посту президента Інгушетії Руслана Аушева, який не влаштовував Кремль через зв’язки з керівниками незалежної Ічкерії. 2002 року висунення у президенти генерала ФСБ Зязікова (це звання він отримав перед самим початком виборчої кампанії) було особисто схвалене екс-президентом РФ Володимиром Путіним. Перший скандал із Зязіковим стався ще під час виборчої кампанії, коли він програв вибори в першому турі депутату Держдуми Аліхану Амірханову. Після другого туру опозиція звинуватила прибічників Зязікова у вкиданні близько 20 тис. бюлетенів. Шквал критики викликала й поведінка пана Зязікова під час захоплення терористами школи в Беслані у вересні 2004 року. Президент Інгушетії не приїхав до Беслана, хоча терористи хотіли вести з ним переговори.
