У Брюсселі подумують про власний «план порятунку»
Європейський саміт для обговорення фінансової кризи, яка охопила світ, намічено провести в Парижі найближчим часом. Очікується, що лідери Великої Британії, Німеччини та Італії, а також глави Єврокомісії й Європейського центрального банку візьмуть участь у нараді. Президент Франції Ніколя Саркозі, який виступив із ініціативою проведення зустрічі у верхах, сподівається, що після неї з’явиться можливість проведення всесвітнього саміту для розгляду шляхів виходу з кризи. Канцелярія Саркозі спростувала чутки про те, що Євросоюз, у якому зараз головує Франція, збирається здійснити програму порятунку європейської фінансової системи на суму 300 млрд. євро (417 млрд. доларів), аналогічну розробленому адміністрацією США плану виходу з кризи. Приводом для закликів до загальноєвропейських дій стала націоналізація банку Bradford and Bingley, яка коштувала британському урядові 14 млрд. фунтів (близько 25 млрд. доларів) і банку Fortis, яка обійшлася владі Бельгії, Люксембургу та Голландії більш ніж у 11 млрд. євро (понад 15 млрд. доларів). Керівники європейських країн розраховують досягнути домовленості про спільні дії до запланованої наступного тижня у Вашингтоні зустрічі міністрів фінансів «Великої вісімки» і управляючих центральних банків.
У країнах ЄС збільшать відпустку по догляду за дитиною
Єврокомісія схвалила в п’ятницю проект директиви Євросоюзу, згідно з якою материнську відпустку по догляду за новонародженими дітьми буде збільшено в країнах-членах цієї регіональної організації з нинішніх 14 до 18 тижнів, повідомив єврокомісар із зайнятості та соціальних справ Володимир Шпідла. За його словами, відповідний проект законодавчої пропозиції Єврокомісії буде найближчим часом внесено на розгляд профільних міністрів 27 держав ЄС. Документ має також схвалити Європарламент. Проект нової директиви ЄС передбачає 100-відсоткову виплату зарплатні працюючій матері на час відпустки по догляду за дитиною. Відповідно до чинної директиви ЄС від 1992 року, післяпологова материнська відпустка не повинна перевищувати 14 тижнів, які породілля має право розподіляти до і після народження дитини. «Більш тривала пауза матиме позитивний ефект для дитини, і може допомогти жінкам залишатися активними на ринку зайнятості», — вважає Шпідла.
Лондон переглядає стратегію боротьби з терором
Британський уряд переглядає свою стратегію боротьби з тероризмом із тим, щоб більше уваги приділити запобіганню радикалізації мусульманам. За допомогою стратегії, що отримала назву Contest («Змагання»), уряд спробує перекрити приплив нових прихильників до терористичних угруповань. Цього можна домогтися, на думку влади, за допомогою співробітництва з місцевими громадами, а також моніторингу інтернету, що грає важливу роль у вербуванні бойовиків. Із минулого літа рівень загрози терористичного нападу в країні залишається на другому найвищому рівні й класифікується як «серйозна загроза». Як зазначають високопосадові представники уряду, поліція та служби безпеки працюють майже на межі можливостей і рівень загрози навряд чи буде знижений найближчим часом. Влада вважає, що загроза виходить не лише від головного осередку «Аль-Каїди» в Пакистані та в інших країнах, але також і від окремих осіб, не пов’язаних із цією терористичною організацією. Очікується, що нова стратегія буде підготовлена та оприлюднена до кінця року.
Меркель — за «превентивний діалог»
Проблема кавказького конфлікту була однією з головних у рамках восьмого російсько-німецького форуму «Петербурзький діалог». Канцлер Німеччини Ангела Меркель під час зустрічі з президентом Росії Дмитром Медведєвим у черговий раз під час переговорів заявила, що територіальна цілісність Грузії — це питання, яке не підлягає обговоренню. Окрім того, вона назвала неприйнятним визнання Москвою як незалежних держав Абхазії та Південної Осетії. Канцлер висловила надію на те, що вже в жовтні буде проведено міжнародні переговори, в ході яких вдасться знайти розв’язання цієї проблеми. Дмитро Медведєв, у свою чергу, знову заявив, що дії його країни в Грузії були вірними, і що серпнева війна продемонструвала необхідність створення нової системи міжнародної безпеки. Ангела Меркель заявила, що німецька сторона розглядає дії Росії на Кавказі як непропорційні й підкреслила необхідність відновлювати довіру між Росією й Заходом. Канцлер Німеччини заявила про необхідність вести «превентивний діалог» між Росією й Заходом із «цілого ряду інших питань, де могли б вирости схожі конфлікти». А. Меркель, зокрема, виділила проблеми Придністров’я, Косово, Боснії й Герцеговини.
Варто зазначити, що в зв’язку з розбіжностями з приводу Грузії Ангела Меркель скоротила своє перебування в Росії: замість двох днів, як раніше планувалося, вона провела в Санкт-Петербурзі лише один. Також було скорочено склад німецької делегації — замість дванадцяти міністрів кабінету канцлера супроводили лише шестеро.
У ході «Петербурзького діалогу» Ангела Меркель повторила позицію Німеччини, висловлену на саміті Альянсу в Бухаресті, яка полягає в тому, що Грузія й Україна наразі не готові до прийняття до складу блоку.
