Ющенко їде до Канади
Візит Президента України Віктора Ющенка до Канади буде поштовхом для відновлення практики візитів між двома країнами на найвищому рівні, беручи до уваги те, що останній такий візит відбувся майже 14 років тому. Про це повідомила прес-секретар глави держави Ірина Ванникова. «Україна розраховує на продовження підтримки Канадою намірів України знайти членство у Північноатлантичному альянсі», — зазначила прес-секретар. За її словами, в ході візиту президент обговорить питання продовження існуючих і започаткування нових проектів технічної допомоги України з боку Канадського агентства міжнародного розвитку, фінансування міжнародних проектів на Чорнобильській АЕС, підтримки регулярного діалогу між урядами і бізнес-колами двох країн на торгово-економічну тематику, визнання урядом Канади Голодомору 1932—1933 рр. актом геноциду українського народу, зокрема, в рамках ООН. В. Ющенко також торкнеться питання про лібералізації візового режиму між двома країнами як зустрічний крок у відповідь на скасування Україною в односторонньому порядку 2005 року віз для громадян Канади.
Новий етап нового ліванського президента
Новообраний президент Лівану Мішель Сулейман заявив, що його обрання є свідченням «появи нації, яка починає відходити від саморуйнування». Таким чином голова збройних сил Лівану розцінив голосування за його кандидатуру ліванським парламентом. Кандидатуру генерала Сулеймана підтримали всі основні політичні сили Лівану. Нагадаємо, що пост глави держави лишався незайнятим iз листопада 2007 року. За цей час було зроблено 19 невдалих спроб обрати главу держави. «Я закликаю всіх вас почати новий етап під назвою «Ліван і народ Лівану», під час якого ми будемо вірні нашому національному проекту й будуватимемо його цивілізовано», — сказав Мішель Сулейман під час присяги. Як зазначають спостерігачі, обрання Мішеля Сулеймана главою держави не означає, що до влади у країні приходять військові. Просто армійський лідер є єдиною помітною фігурою, здатною стояти над протистоянням «Хiзбалли» та прозахідного уряду.
ЄС посилить східний напрямок зовнішньої політики
Європейський комісар із питань зовнішньої політики та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер вітає пропозиції Польщі та Швеції щодо посилення східного партнерства, однак підкреслює необхідність сумісності цих ініціатив з уже існуючими інструментами. Таку позицію єврокомісар учора озвучила у Брюсселі, говорячи про засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ, на якому Польща та Швеція представлять свої пропозиції для «Східного партнерства». Разом із тим, Б. Ферреро-Вальднер знову нагадала позицію ЄС відносно східних сусідів. «Нам відомо про намір деяких країн приєднатися. Як завжди, ми говоримо: добре, ми враховуємо ці прагнення. Європейські прагнення є правом України, але водночас ЄС не поспішає зробити наступний крок, і це також зрозуміло», — сказала вона. Однак міністр оборони Польщі Радослав Сікорський упевнений, що в ЄС мають розрізняти південний і східний напрямки політики. «На півдні у нас сусіди Європи, але на сході — європейські сусіди. Такі країни, як Україна, Білорусь, Молдова, мають право колись стати членами Європейського Союзу, коли виконають усі необхідні критерії», — зазначив він.
В Єгипті продовжений надзвичайний стан
Президент Єгипту Хосні Мубарак підписав указ про продовження дії режиму надзвичайного стану ще на два роки. Нагадаємо, що надзвичайний стан був введений в Єгипті після того, як у жовтні 1981 року ісламські екстремісти вбили президента країни Анвара Садата. Продовження надзвичайного стану, що надає силовим структурам країни широкі повноваження, підтримують депутати правлячої Національно-демократичної партії (НДП). За словами депутатів, дія надзвичайного стану не зачіпає життя простих громадян. Разом із тим опозиційні партії, зокрема, заборонений у країні рух «Братів-мусульман», вважають, що закон про НС використовується правлячим режимом для силового тиску на опозицію.
