Польща підтримає заявку України на ПДЧ
Польща підтримає заявку України про приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) на саміті Альянсу в Бухаресті, заявляє президент Польщі Лех Качиньський. Він підкреслив, що Польща в даному питанні діє послідовно. «За неповні два тижні, які залишилися до саміту в Бухаресті 2— 4 квітня, ми робитимемо конкретні кроки», — сказав польський президент. Своєю чергою, Президент України Віктор Ющенко підкреслив, що у Польщі в питанні приєднання України до ПДЧ «унікальна місія». Він зазначив, що Україна і Польща щодо цього мають «конкретний план» і нагадав, що приєднання України до ПДЧ — це одне із завдань у контексті інтеграції України до НАТО. За словами В. Ющенка, він не уявляє українську національну безпеку, український суверенітет поза моделлю колективної безпеки. Президент нагадав історію, коли Україна п’ять разів оголошувала суверенітет і чотири рази його втрачала, оскільки «у нас ніколи не було міжнародної гарантії суверенітету». В. Ющенко ще раз зазначив, що коли Україна наблизиться до членства в НАТО, в країні буде проведено всеукраїнський референдум.
Медведєв переїхав у Кремль до інавгурації
Обраний 2 березня президентом Росії Дмитро Медведєв переїхав до традиційної резиденції глави держави — Кремля, не чекаючи офіційного вступу на посаду в травні, повідомило джерело у президентському оточенні. 55-річний Володимир Путін, який іде з посади після двох термінів поспіль, прийняв пропозицію свого наступника стати прем’єром. Джерело повідомило, що 42-річний Медведєв переїхав у Кремль, керуючись виданим на другий день після виборів указом Путіна «Про статус новообраного президента Російської Федерації, який ще не вступив на посаду». «Пам’ятаєте, був указ про створення для новообраного президента умов роботи? Переїзд пов’язаний із цим», — сказало джерело. Багаторічний соратник Путіна Медведєв обіцяє на посту глави держави спадкоємність політики та постійні консультації з майбутнім прем’єром. Аналітики, опозиція й деякі чиновники думають над питанням, наскільки ефективним буде таке «двовладдя».
«Консервативна» перевага
Консерватори планують зберегти домінуючі позиції у меджлісі (парламенті) після виборів, що відбулися вчора в Ісламській Республіці Іран. Такий прогноз зробила служба BBC, зазначивши, що такі результати зумовлені тим, що основні опоненти президента Махмуда Ахмадінежада були відсторонені від участі у виборах. Під приводом нелояльності до ісламських цінностей спеціальна Рада вартових конституції не допустила до виборів 1700 кандидатів, які дотримуються реформістський поглядів. Тому всі основні помірні, ліберальні або реформаторські сили відмовилися від участі у виборах. Проте у виборах до 290-місцевого парламенту взяли участь 4,5 тис. кандидатів. Усього, за офіційними даними, з майже 70 мільйонного населення до урн запрошено 43,8 млн. іранців, що складає понад половину населення країни.
Як указують багато експертів, іранці не бачать реального вибору між кандидатами й можуть свідомо не з’явитися на виборчі дільниці. Очікується, що явка буде трохи більшою за 50%, а в Тегерані — значно меншою. Остаточні результати виборів будуть оголошені до настання персидського Нового року, який відзначають 20 березня.
Згідно з соцопитуванням, головними проблемами, що хвилюють іранський народ, є інфляція, зовнішня політика країни і ядерна програма, яка під час передвиборної кампанії не згадувалася. Характерною особливістю нинішньої кампанії був нейтралітет державного ЗМІ щодо кандидатів і відсутність дебатів між ключовими фігурами обох течій. Також у новинах не освітлювалися передвиборні мітинги і збори.
Духовний лідер і керівник країни аятолла Алі Хаменеі одним із перших з’явився на виборчу дільницю і закликав інших іранців прийти на вибори на зло Сполученим Штатам. «Висока явка виборців укотре розчарує зарозумілі держави, і особливо США». Президент країни Махмуд Ахмадінежад також переконаний у тому, що «іранський народ ще активніше, ніж раніше братиме участь у голосуванні, щоб зруйнувати плани ворогів ослабити ісламський режим і посилити тиск на IРI». Глава держави скоротив термін перебування на самміті Організації ісламської конференції, що проходить зараз у Дакарі, для того, щоб устигнути взяти участь у голосуванні. Про важливу роль, яку керівництво країни надає парламентським виборам, свідчить той факт, що для забезпечення волевиявлення громадян, які проживають у віддалених населених пунктах, було вирішено використати спецтехніку. 41 вертоліт, два літаки і деяка кількість суден була задіяна для доставки бюлетенів у важкодоступні райони.
Оскільки перевага консерваторів очевидна, то єдиною інтригою на цих виборах є розподіл місць у парламенті між представниками різних консервативних течій. Це визначить розстановку політичних сил в Ірані перед президентськими виборами 2009 року. За прогнозами аналітиків, колишні силовики з Корпусу вартових ісламської революції можуть потіснити в парламенті представників ісламського духовенства. Це зіграє на руку, по-перше, президенту Махмуду Ахмадінежаду, який сам у минулому був співробітником Корпусу вартових ісламської революції, і, по-друге, духовному лідеру аятоллі Алі Хаменеі, який хоче захистити себе від критики вищого духовенства за рахунок нового покоління висуванців, лояльних особисто йому. Однак за будь-якого виходу, перемога консерваторів, швидше за все, зробить зовнішню політику Ірану ще більш безкомпромісною, а поступки з ядерної програми — менш вірогідними. Аліна ПОПКОВА, «День».
