Естонського героя СРСР судять за геноцид
Останньому живому естонському Герою Радянського Союзу і двоюрідному брату першого президента незалежної Естонії Арнольду Мері загрожує довічне ув’язнення з обвинувачення в геноциді естонського народу. Судовий процес над ним почнеться 20 травня на острові Хийумаа, де 1949 року він брав активну участь у депортації 251 жителя острова до Сибіру. Згідно з естонськими законами, геноцид вважається злочином і не має терміну давності. 88-річний обвинувачений зазначає, що може не дожити до суду, оскільки хворий на рак легень і повністю осліп. Він визнає, що як першому секретарю ЦК комсомолу Естонії йому доручили керувати депортацією, але, за його словами, сам же й постраждав — того ж року сам Мері був звинувачений у пособництві фашистам і втік до Сибіру, звідки повернувся тільки 1960 року. Сам Мері заявляє, що ні в чому не винен і грядущий суд — це проект естонських спецслужб із метою спровокувати новий конфлікт між Росією та Естонією. Мері став першим естонцем, якого удостоїли звання Героя Радянського Союзу. Зараз він — останній серед живих естонців — Героїв СРСР.
Мексика визнала український Голодомор актом геноциду
Палата депутатів Національного конгресу Мексики визнала Голодомор актом геноциду і виразила солідарність з українським народом у зв’язку з 75-ю річницею Голодомору в Україні 1932—1933 років. Вирішальними в прийнятті парламентаріями Мексики цієї постанови були факти вчених і експертів про те, що Україна за роки Голодомору, коли від спровокованого голоду за одну хвилину вмирали 17, за годину — 1000, за день — майже 25 тис. сільських жителів, втратила від восьми до десяти мільйонів населення. Мексика є однією з впливових країн регіону, зокрема Перу, Парагваю, Еквадору й Колумбії, вищі законодавчі органи яких не тільки висловили солідарність з українським народом у зв’язку з Голодомором, але й визнали його актом геноциду.
«Живий ланцюг» у Cекторі Газa
Тисячі палестинців із Cектора Газa вишикувалися вздовж кордону з Ізраїлем і Єгиптом, вимагаючи від ізраїльської влади припинити економічну блокаду Cектора. На демонстрацію пришли безліч жінок і дітей. 25 лютого школи в Cекторі Газa закрилися, і учнів звозять до місця проведення акції протесту на автобусах. За словами організаторів акції з «Національного комітету проти блокади», в протестах візьмуть участь близько 50 тис. осіб. «Живий ланцюг» палестинців повинен розтягнутися на 40 км від Рафаха на кордоні з Єгиптом до пропускного пункту Ерец на палестино-ізраїльському кордоні. За словами впорядників демонстрації, протести носять виключно мирний характер. «Ми не плануємо наближатися до прикордонних огорож», — заявив голова «Національного комітету проти блокади» Джамаль Кхударі. Проте Армія оборони Ізраїлю посилила заходи безпеки на кордоні, побоюючись, що палестинці спробують силою прорватися на ізраїльську територію. Одночасно ізраїльська влада підкреслила, що зробить все можливе, щоб ситуація не вийшла з-під контролю й не призвела до озброєних зіткнень і жертв.
На Кубі новий президент
Парламент Куби обрав Рауля Кастро головою Державної ради, що є вищою державною посадою країни. Таким чином, 76 річний політик, який де-факто виконував функції свогобрата Фіделя Кастро з липня 2006 року, став керівником країни де-юре. Як повідомлялося, 18 лютого 2008 року незмінний упродовж 49 років лідер Острова Свободи оголосив про відставку за станом здоров’я. Cправжньою несподіванкою для спостерігачів став вибір Раулем Кастро віце-президента. Замість представника молодого покоління комуністичних лідерів він обрав Хосе Мачадо Вентуру — 78-річного прихильника твердого курсу і одного з керівників революції. Коли Рауль Кастро перебрав на себе керівництво Кубою, багато хто очікував від нього змін, однак мало з тих надій справдилося. Минулого року він таки говорив про необхідність «структурних і концептуальних» змін в економіці й визнав, що багатьом кубинцям важко вижити на державну зарплату. Але ознак того, що він втратив віру в соціалізм, немає. Він також звільнив низку політичних в’язнів, однак у найближчому майбутньому дарма плекати надію на те, що він піде шляхом багатопартійної демократії. Будь-яка з обіцяних ним реформ, імовірніше за все, матиме на меті підтримувати чинну систему, а не підривати її.
Медведєв підтримав Сербію
У ході свого першого зовнішньополітичного візиту як кандидата в президенти Дмитро Медведєв на переговорах із президентом і прем’єр-міністром Сербії Борисом Тадічем і Воїславом Коштуніцею висловив підтримку Сербії в умовах нелегітимних дій щодо одностороннього визнання Косовo. Медведєв, будучи головою ради директорів «Газпрому», підписав меморандум про терміни будівництва ділянки газопроводу «Південний потік» на території Сербії. Газопровід вартістю понад $10 млрд, прокладений через акваторію Чорного моря, повинен забезпечити постачання російського і центральноазійського газу на Балкани й далі його транзит у країни Південної Європи, а також в Австрію та Словенію. «Газпром» і «Сербіягаз» домовилися створити спільну компанію для прокладання трубопроводу, на техніко-економічне обгрунтування якої відводиться півтора роки, на будівництво трубопроводу — не більше двох років.
