НАТО надасть Україні на утилізацію близько 25 млн євро...
25 млн євро на утилізацію старої зброї і боєприпасів виділить Україні НАТО в рамках програми «Партнерство заради миру». Про це вчора під час підписання відповідних контрактів заявив заступник міністра оборони України Дмитро Пляцук. «Планується знищити 73,5 тис. тонн звичайних боєприпасів, 366 тис. одиниць стрілецької зброї і 3 млн протипіхотних мін. Вклад Трастового фонду становитиме близько 25 млн євро», — заявив Пляцук. За його словами, для реалізації цього проекту будуть залучені виробничі потужності державних підприємств «Укроборонлізинг», «Укроборонсервіс», «Науково-дослідний комплекс «Павлоградський хімічний завод» і випробувальна станція Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів. Проект планується завершити упродовж чотирьох років. Нагадаємо, проект Трастового фонду програми НАТО «Партнерство заради миру» в Україні зі знищення звичайних боєприпасів, стрілецької зброї і легкого озброєння (ЛОСЗ) спрямований на демілітаризацію 133 тис. тонн боєприпасів і 1,5 млн ЛОСЗ упродовж 12 років у чотири етапи. Перший етап проекту завершився влітку 2011 року.
...А афганським силам безпеки має намір виділяти 4 млрд доларів щороку
Учора міністри закордонних справ та оборони країн-членів НАТО зустрілись у Брюсселі, щоб обговорити фінансування афганської армії і поліції, після того як міжнародні сили залишать країну. Це одна з підготовчих зустрічей перед саммітом глав держав НАТО, який пройде в Чикаго у травні. Міністри висловили впевненість, що стратегія Альянсу не зазнає змін, незважаючи на низку скоординованих нападів із боку талібів. НАТО має намір розпочати процедуру передачі афганським військовим контролю над безпекою країни. Вона закінчиться повним виведенням військ Альянсу з країни, наміченим на кінець 2014 року. Очікується, що США проситимуть міжнародних партнерів узяти на себе до 25% витрат, які знадобляться на підтримку афганських сил безпеки. Вашингтон хотів би, щоб союзники виділяли щороку до 1 млрд доларів, тоді як Америка готова зі свого боку давати на підтримку роботи афганської армії і поліції близько 3 млрд доларів на рік.
Єгипет: із президентських перегонів виключили фаворитів
Десятьом політикам, які висунули свої кандидатури на президентських виборах Єгипту, не вдалося скасувати рішення про дискваліфікацію. Спеціальна комісія постановила, що в апеляціях, представлених кандидатами, зокрема колишнім главою розвідки Омаром Сулейманом і лідером руху «Брати-мусульмани» Хайратом Шатіром, не міститься нових підстав для скасування дискваліфікації. Кандидатові ультраконсервативної салафістської партії, Хазему Абу Ісмаїлу, також відмовлено в апеляції. Всі троє вважались фаворитами президентських перегонів. Рішення комісії повністю змінює розклад сил перед виборами. Заключну редакцію списку кандидатів у президенти буде опубліковано 26 квітня, коли дадуть офіційний старт передвиборній кампанії. Тим часом сотні прихильників Абу Ісмаїла влаштували сидячий пікет перед будівлею комісії в Каїрі, яка перебуває під посиленою охороною військової поліції і бронетехніки. Перший раунд голосування на виборах заплановано на 23 і 24 травня, після чого у червні очікується другий раунд — між двома кандидатами, які набрали найбільшу кількість голосів. Правляча Вища рада збройних сил Єгипту, яка взяла на себе повноваження з управління країною після скинення президента Хосні Мубарака торік, повинна передати владу новому президентові країни 1 липня.
У Варшаві з’явиться музей злочинів комуністичного режиму
Президент Польщі Броніслав Коморовський має намір ініціювати створення музею злочинів комуністичного режиму в Польщі. На думку Коморовського, такий музей варто створити у слідчому ізоляторі по вулиці Раковецької у Варшаві. «Польща є однією з небагатьох країн нашого регіону Європи, де немає музею злочинів тоталітарного комуністичного режиму», — заявив польський президент під час дебатів у президентському палаці про заплановані зміни в процесі вивчення історії в середніх школах. За його словами, «слідчий ізолятор по вулиці Раковецької є найкращим місцем (для такого музею), яке увібрало в себе справжню історію, реальний біль, переживання людей». СІЗО по вулиці Раковецької у Варшаві використовувався комуністичною владою Польщі для утримання політичних противників тодішнього режиму. Коморовський вважає, що задля створення такого музею можна скористатися досвідом створення музею Варшавського повстання.
Сьогодні в Києві розпочинається V Безпековий форум
«Демократія — слово чи цінність? Роль демократизації у глобальних безпекових процесах». Це стане основною темою дводенного Київського безпекового форуму (КБФ), який проводять уже вп’яте в столиці України. Учасники заходу, як повідомила прес-служба, зосередяться на обговоренні глобальних безпекових тенденцій, на питаннях добробуту й демократії, визначатимуть роль Європейського Союзу в регіональному розвитку й прогнозуватимуть майбутнє ЄС як головного фактора регіональної стабільності. Також буде розглянуто роль України у глобальних і регіональних безпекових процесах. За словами організаторів, у форумі візьмуть участь міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберг, його колега, екс-міністр Франції Бернар Кушнер, віце-прем’єр Грузії Гіоргі Барамідзе, член Комітету Україна — ЄС Павел Коваль. Всього учасниками КБФ стануть понад 400 вищих посадових осіб, відомих політиків, аналітиків, експертів, бізнесменів, представників громадянського суспільства й засобів масової інформації з України та країн Чорноморсько-Каспійського регіону, Європейського Союзу, США.
