Новим членам ЄС загрожує нестача робочої сили — експерти
Вісім із десяти країн Східної та Центральної Європи, що вступили в Євросоюз у травні 2004 року, можуть зіткнутися з проблемою дефіциту робочої сили через її стік у «Стару Європу», вважають експерти Всесвітнього банку (ВБ). Щоб уникнути цих проблем експерти ВБ пропонують урядам центрально- та східноєвропейських країн реформувати національні системи соціальної безпеки, для того, щоб зробити для своїх громадян привабливішою роботу на батьківщині, а також забезпечити підвищення кваліфікації й мобільності робочої сили на національному рівні. Крім того, Всесвітній банк радить країнам-«новакам» ЄС імпортувати кваліфіковану робсилу, відкривши національні ринки праці для іноземних робітників. Велика Британія, Ірландія й Швеція першими з 15 держав колишнього складу ЄС повністю відкрили ринки для трудових мігрантів із нових країн-членів цієї регіональної організації. Більшість же держав-«ветеранів» ЄС захищають свої робочі місця від гастарбайтерів зі Сходу за допомогою різних обмежень, які діятимуть аж до 2011 року.
Особиста зустріч перед самітом
Лідер КНДР Кім Чен Ір особисто зустрів президента Південної Кореї Але Му Хена, який прибув учора в Пхеньян для участі в другому міжкорейському саміті, повідомляє японський телеканал NHK. Як передає японське телебачення, Кім Чен Ір з’явився на площі несподівано з міркувань безпеки. Він вийшов на широку червону доріжку на початку строю солдат почесної варти, привітав помахом руки натовп, що заревів, побачивши його, і деякий час стояв, чекаючи, коли на площу виїде кортеж південнокорейського президента. Вздовж площі вишикувалися сотні громадян КНДР: чоловіки — всі в чорних костюмах, білих сорочках і краватках, і жінки в корейському народному одязі рожевого, червоного, зеленого, блакитного й помаранчевого кольорів. Ще тисячі корейців вітали кортеж президента РК, коли той їхав широким проспектом.
Основні переговори Але Му Хена з Кім Чен Іром очікуються сьогодні. Передбачається, головною темою саміту стане укладення мирного договору, оскільки дві Кореї після війни 1950— 1953 років досі перебувають тільки в стані перемир’я, і розвиток економічних зв’язків.
