Ющенко в Сочі обговорить із Путіним 26 питань
Президент України Віктор Ющенко планує відвідати Росію 15— 20 серпня для зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним. Загалом президенти обговорять 26 питань, підготовлених для засідання комісії Путін—Ющенко. Серед них теми Чорноморського флоту, визначення морського кордону та статусу Керченської протоки. «Заборонні знаки з «дорожньої карти» зникнуть, але не повністю. Наші двосторонні відносини настільки об’ємні, що то в одній, то в іншій галузі виникають нюанси, що називаються проблемами. Нам слід ставитися до них без напруження, не варто їх підсилювати», — цитує Ющенка «Нова газета». Крім того, Президент України вважає песимістичними перспективи СНД. За його словами, Співдружність могла перетворитися на центр економічних інтересів, але угода про зону вільної торгівлі, підписана 1993 року, досі не реалізована.
ПА ОБСЄ ухвалила Київську декларацію
Парламентська асамблея ОБСЄ на вчорашньому засіданні у столиці України ухвалила Київську декларацію. Документ, зокрема, включає в себе розділи, що торкаються виконання зобов’язань ОБСЄ в політичних питаннях і питаннях безпеки, ситуації в Білорусії, економічних питань, науки, технології та навколишнього середовища, демократії, прав людини, а також гуманітарних питань. Крім того, Київська декларація містить у собі резолюцію ПА ОБСЄ про роль та статус Асамблеї у структурі ОБСЄ, про врегулювання конфліктів у регіоні ОБСЄ, про жінок в умовах світу та безпеки, про заборону касетних бомб, про незаконні повітряні перевезення легкої та стрілецької зброї, а також боєприпасів до неї, про стратегії екологічної безпеки, про лібералізацію трансатлантичної торгівлі, про зміцнення взаємодії ОБСЄ з правозахисниками та національними правозахисними установами, про посилення протидії торгівлі людьми на території держав-учасників ОБСЄ, про боротьбу з антисемітизмом, расизмом, ксенофобією та іншими формами нетерпимості, в тому числі й щодо мусульман і ром.
Більшість американців готові бачити на посаді президента як афроамериканця, так і жінку
59% жителів США готові обрати афроамериканця президентом країни. Про це свідчать результати опитування, проведеного журналом Newsweek. 2000 року позитивну відповідь давали лише 37% американців. Із приводу готовності країни бачити своїм президентом жінку позитивно висловилися 58% опитаних, негативно — 32%. Зате, судячи з даних опитування, нація поки що не готова бачити у главі держави представника іспаномовної Америки (40% — «так» проти 47% — «ні»), та мормона (35 і 48 відсотків відповідно). Редакція Newsweek не приховувала, що опитування було пов’язане передусім із ситуацією в Демократичній партії, де провідними претендентами на участь у президентських перегонах 2008 року є Гілларі Клінтон і політик-афроамериканець Барак Обама. Згідно із даними останніх опитувань, колишня перша леді поки що випереджає суперника.
Саркозі відмовився від масового помилування
Президент Франції Ніколя Саркозі відмовився підписувати указ про помилування ув’язнених у День взяття Бастилії, що припадає на 14 липня, порушивши таким чином багаторічну традицію. Він зазначив, що не має наміру застосовувати право помилування як захід із управління в’язницями. Президент додав, що це своє право використовуватиме лише в особливих випадках. Минулого року цього дня, коли Франція святкує взяття Бастилії 1789 року та початок своєї великої революції, попередник Саркозі на президентській посаді Жак Ширак звільнив iз-за грат близько 3,5 тисячi осіб. Саркозі вважається переконаним прибічником ідеї верховенства закону. У переддень великого національного свята йому запропонували підписати указ про помилування трьох тисяч ув’язнених. Тим часом адміністрації французьких в’язниць висловлюють стурбованість: вони побоюються, що рішення нового президента може призвести до обурень у лавах ув’язнених.
Блер — найдорожчий британський екс-прем’єр
Тони Блер став для британських платників податків найдорожчим екс-прем’єром країни. На забезпечення його безпеки буде щорічно витрачатися 3 млн. фунтів стерлінгів. За цим показником Блер, який після відставки з посади британського прем’єра був призначений спецпосланником міжнародного «квартету» зі близькосхідного врегулювання, перевершив свою знамениту попередницю Маргарет Тетчер. Витрати пов’язані зi складністю охорони всіх членів його великої родини, включаючи трьох дорослих дітей і семи- річного сина Лео, а також численними закордонними поїздками Блера в його новій якості. За словами представників поліції та служби безпеки МІ-5, змінився й характер загроз на адресу колишніх прем’єрів — якщо у випадку з Тетчер головний удар очікувався з боку бойовиків Ірландської республіканської армії, то Блер залишається у списку головних цілей вже з боку «Аль-Каїди» й інших міжнародних терористичних організацій.
