Явлінський піде в президенти
Лідер «Яблука» Григорій Явлінський братиме участь у президентських виборах у березні 2008 року. Така постанова федеральної ради партії. Сам Явлінський підкреслює, що йдеться «не про висунення, а про політичне рішення», оскільки, згідно з російським законодавством, право висунення кандидатів залишається за партійними з’їздами. Крім Явлінського, заздалегідь розглядалися кандидатури: лідера московського «Яблука» Сер гія Мітрохiна, голови Федеральної антимонопольної служби Ігоря Артем’єва й уповноваженого з прав людини Володимира Лукина, що є, поряд з Явлінським і Юрієм Болдирьовим, одним із батьків-фундаторів партії. Федеральна рада не підтримала ідею висунення єдиного кандидата від ліберальної опозиції. Виступаючи на засіданні, Явлінський зазначив, що демократична сила в країні тільки одна — «Яблуко». Його перший заступник Сергій Іваненко порівняв рух «Інша Росія» з більшовиками, а Мітрохін заявив, що Гаррі Каспаров і Михайло Касьянов ніби «борються за знищення «Яблука». Явлінський балотувався в президенти у 1996 і 2000 роках, зайнявши відповідно четверте й третє місця.
Польща відмовилася прийняти нові правила в ЄС
Варшава офіційно заявила Європейському Союзу про те, що вона не може прийняти правила голосування в ЄС, запропоновані в наявному проекті Європейської конституції. «Ми не можемо прийняти систему подвійної більшості, як вона визначена в конституційному договорі», — повідомила міністр закордонних справ Польщі Ганна Фотига після обговорення нового договору зі своїми колегами. «Ми готові на компроміс, але наші пропозиції за системою голосування вже є величезним компромісом», — заявила вона. Дипломати зазначають, що жорстка 30-хвилинна промова голови зовнішньополітичного відомства Польщі покінчила iз надіями на те, що Варшава пом’якшить свою позицію після зустрічі президента країни Леха Качиньського з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.
Баку розширить співробітництво з Казахстаном і Туркменістаном
Азербайджан готовий надати свою інфраструктуру Астані та Ашгабаду для транспортування нафти й газу на світовий ринок. Про це заявив президент Азербайджану Ільхам Алієв. «Минулого року між мною й президентом Казахстану була підписана міжурядова угода про приєднання Казахстану до трубопроводу Баку — Тбілісі — Джейхан», — повідомив Алієв. І підкреслив, що готовий надати свою сучасну інфраструктуру для транспортування нафти й газу на європейський і світові ринки «друзям на східному побережжі Каспію, будь то Казахстан чи Туркменістан». Щодо питання про конкуренції Азербайджану з Росією в питаннях євразійського співробітництва, президент підкреслив, що політика країни не будується на конкуренції з будь-ким. «Наше залізничне сполучення, нафто- і газопроводи не направлені проти будь-кого, вони не для конкуренції з кимсь», — додав президент.
Партія Саркозі отримала більшість у парламенті
Правоцентристська партія «Союз за народний рух» (СНР) президента Ніколя Саркозі завоювала абсолютну більшість у парламенті Франції. За остаточними офіційними даними другого туру парламентських виборів, президентська політична сила отримала 314 з 577 місць у Національній асамблеї. У попередньому складі парламенту в неї було 359 мандатів. Перед голосуванням соціологи й політологи прогнозували, що партія президента Франції контролюватиме в новому парламенті понад 400 мандатів. При цьому, соціалісти здійснили несподіваний ривок і отримали 185 депутатських місць, тобто на 36 більше за попередню Асамблею. Соціалісти, головним чином, вели кампанію проти підвищення податку на додану вартість, про яке говорить новий уряд. Як і тиждень тому, явка виявилася надто низькою для Франції: усього проголосувало близько 60% виборців.
«Квартет» і Ізраїль підтримують Аббаса
Ізраїль буде «справжнім партнером» нового уряду Палестинської Автономії, заявив прем’єр-міністр Ехуд Ольмерт через кілька годин після того, як палестинський кабінет на чолі з Саламом Файядом був приведений до присяги в Рамаллі. Ольмерт зазначив, що існує реальна можливість того, що помірні сили на чолі з президентом Аббасом зуміють створити стійку владу. Ізраїльський прем’єр пообіцяв розморозити близько $700 млн. прибуткового податку, зібраного за останні півтора року з працюючих в Ізраїлі палестинців. Раніше ці кошти перераховувалися владі Автономії. Виплати були припинені в січні 2006 року, коли на парламентських виборах там переміг радикальний рух ХАМАС, що відмовляється визнати право Ізраїлю на існування. Ольмерт додав, що хотів би найближчим часом зустрітися з Махмудом Аббасом і продовжити мирні переговори, перервані недавнім спалахом насильства в секторі Газа. Представники міжнародного «квартету» посередників — США, ЄС, Росії і ООН — у ході телефонних переговорів у п’ятницю висловили підтримку президенту Аббасу.
