Європарламент розгляне українське питання
Сьогодні в Європейському парламенті (ЄП) в Страсбурзі відбудеться слухання Європейської Ради й Комісії щодо ситуації в Україні, після чого депутати обміняються думками про своє бачення розвитку подій в Україні. Резолюція прийматися не буде, оскільки на даному етапі, з погляду парламенту, ситуація не зрозуміла, і необхідно більше часу для прийняття остаточного рішення. Про це вчора повідомила депутат Європейського парламенту, член делегації з питань співробітництва Україна — ЄС Гражіна Станішевська (фракція Альянс демократів і лібералів для Європи ALDE). Євродепутат підтвердила, що 19 квітня на Конференції голів, яка об’єднує керівників політичних фракцій ЄП і Президента, було прийняте рішення включити в порядок денний пленарного засідання в Страсбурзі питання щодо ситуації в Україні. Із такою ініціативою виступили фракції Альянс демократів і лібералів для Європи (ALDE) і Європейська народна партія — Європейськi демократи (EPP-ED), у той час, як соціалісти пропонували організувати тільки спостережливу місію.
Парламентарій позитивно оцінила заплановане обговорення, зазначивши, що це — позитивний сигнал, який дозволить депутатам почути думку Ради й Комісії. «Дуже важливо, що депутати висловлять свої думки з цього питання, що надалі допоможе підготувати резолюцію щодо України», — підкреслила вона. Відповідаючи на запитання про подальший розвиток ситуації щодо направлення в Україну спостережливої місії, Г. Станішевська повідомила, що на останньому засіданні Комітету закордонних справ із цього питання було прийняте позитивне рішення.
Туркменістан відмовляється від альтернативних маршрутів
Президент Туркменістану Гурбангули Бердимухаммедов зацікавився пропозицією російського президента Володимира Путіна щодо співробітництва у нафтогазовій сфері. Після переговорів у Москві туркменський лідер повідомив, що президент Росії запропонував йому варіант з реалізації туркменського газу за прикаспійським варіантом, за яким сьогодні прокачується щодня понад п’ять мільйонів кубометрів газу. Це фактично означає, що Туркменістан відмовляється від будівництва альтернативних, в обхід Росії, маршрутів транспортування газу. Перший з них запропонували США ще у 1996 роцi. Зараз існує проект будівництва трубопроводу довжиною в 2 тисячі км, який би пов’язав, обминаючи Росію, туркменські газові родовища з європейськими споживачами через Каспійське море.
Вірменія відзначає День пам’яті жертв геноциду
Учора у Вірменії відзначався День пам’яті геноциду вірмен 1915 року, внаслідок якого було вбито понад 1,5 млн. вірмен, що проживали на території османської Туреччини. У цей день керівництво й жителі Вірменії відвідують меморіал пам’яті жертв геноциду в Єревані. Рано вранці у вівторок вінки й квіти поклали президент Вірменії Роберт Кочарян, а також вище військово-політичне керівництво країни. Увечері 23 квітня з центру Єревану був проведений факельний хід до меморіалу жертв геноциду, в якому взяло участь близько 10 тис. осіб. Факт геноциду вірмен визнаний низкою країн. Міжнародне визнання факту геноциду є одним з питань, що входять у зовнішньополітичний порядок денний офіційного Єревану. Як відомо, Туреччина відмовляється від визнання факту геноциду вірмен. Анкара також відмовляється встановити дипломатичні відносини з офіційним Єреваном, вимагаючи від вірменської сторони відмовитися від наміру сприяти міжнародному визнанню геноциду вірмен в османській Туреччині, а також піти на серйозні поступки Азербайджану щодо карабаського урегулювання.
Ахмадінежад запропонував Бушу провести прямі переговори
Президент Ірану Махмуд Ахмадінежад запропонував президенту США Джорджу Бушу провести прямі переговори. «Минулого року я оголосив, що готовий до телевізійних дебатів щодо міжнародних питань з Бушем, — заявив він в інтерв’ю іранській телекомпанії «Аль-Алам». — Тепер ми оголошуємо, що я готовий вести з ним переговори з двосторонніх питань, а також регіональних і міжнародних». Іранський лідер не уточнив конкретну тематику таких переговорів, однак зазначив, що вони повинні вестися «в присутності представників преси, оскільки ми маємо поганий досвід переговорів за закритими дверима». Відповідаючи на запитання щодо іранської атомної програми, М. Ахмадінежад повторив, що переговори є найкращим шляхом для подолання цієї кризи. Він також підкреслив, що Іран здійснює свою атомну програму відповідно до міжнародних правил і Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, і назвав протистояння щодо цього політичним.
