У НАТО не бачать негативних наслідків розміщення американської системи ПРО в Європі
Союзники по НАТО не бачать негативних наслідків у планах США розмістити елементи системи протиракетної оборони у Східній Європі, заявив Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер. «Союзники переконані, що немає ніяких наслідків, що розміщення елементів американської системи ПРО змінить стратегічний баланс. Десять перехоплювачів не являють собою загрози для стратегічного балансу», — сказав генсек журналістам після завершення засідань у Брюсселі Ради Росія—НАТО та Ради альянсу, що проходили з участю представників національних міністерств оборони й закордонних справ Росії та держав НАТО. Говорячи про обговорення планів США, що відбулося в рамках Ради Росія—НАТО, генсек альянсу зауважив, що «існують відмінності в сприйнятті загрози». У той же час, за словами генсека, нинішнє обговорення питання в Брюсселі «було довірчим і прозорим».
Країни ЄС домовилися заборонити расизм
Розпалювання національної та расової ворожнечі вважатиметься злочином у всіх 27 країнах ЄС. Про це домовилися міністри внутрішніх справ країн блоку. Однак вони не дійшли згоди щодо заперечення Голокосту. Передбачається, що підбурювання до ненависті або насильства по відношенню до будь-якої групи за ознакою кольору шкіри, раси, національності або громадянства має каратися в’язничним терміном не менш як рік. Як зазначили офіційні особи, текст складався так, щоб вивести з-під його дії наукові дослідження та художні твори про геноцид. Текст угоди складено таким чином, щоб не міняти законодавства багатьох країн, де вже є закони проти підбурювання до расизму. Велика Британія, Ірландія та скандинавські країни заперечували надмірно жорсткі формулювання в документі, мотивуючи свою позицію тим, що вони можуть порушити гарантії свободи слова. До підсумкового тексту внесена обмовка про те, що він ніяк не зачіпає основні правові принципи, зокрема й свободу самовираження та громадських об’єднань.
«Група чотирьох» виступає за реформування СБ ООН
Німеччина, Бразилія, Індія та Японія, що входять до так званої групи чотирьох, виступають за «невідкладну реформу Ради Безпеки ООН». Про це говориться в поширеній ноті МЗС Бразилії за результатами переговорів високопоставлених чиновників цих країн, що відбулися того самого дня в бразильській столиці. «У цьому контексті вони підтвердили пропозицію «G-4», що передбачає створення нових місць в обох категоріях, постійних і непостійних членів, і включення як розвинених країн, так і країн, що розвиваються», — підкреслюється в документі. У ньому також зазначається, що високопоставлені чиновники «четвірки» наполягають на досягненні якнайшвидших результатів на переговорах «щодо суттєвої реформи» СБ. Вони висловили готовність «виявляти гнучкість», беручи участь у таких переговорах з усіма зацікавленими сторонами. Висновки за підсумками засідання в Бразилії будуть направлені голові генеральної асамблеї ООН, говориться в ноті МЗС Бразилії.
Третина французів не визначилася
Близько третини французів не визначилися зі своїми перевагами на майбутніх президентських виборах. Можливо, деякі з них просто навмання натиснуть будь-яку із клавіш на машинці для голосування (на фото), яка буде вперше використана на цих президентських виборах. У країні закінчилася передвиборна агітація перед першим туром президентських виборів, що відбудуться 22 квітня. Поки лідирує представник правлячих правих сил, екс-глава МВС Ніколя Саркозі (27—30% голосів) і представниця соціалістів Сеголен Руаяль (23—26% голосів). Від них відстають центрист Франсуа Байру (17—19% голосів) і націоналіст Жан-Марі Ле Пен (13—16% голосів). Напередодні всі основні кандидати провели свої останні мітинги, повідомляє французьке телебачення. Саркозі пообіцяв не залишити на узбіччі жодної людини, Руаяль пообіцяла протистояти натиску олігархії. Байру звинуватив і лівих, і правих в доведенні країни до провалля. Ле Пен зазначив, що Саркозі буде поганим президентом, оскільки він лише на чверть француз. Перший тур президентських виборів у Франції відбудеться 22 квітня, другий тур — 6 травня. Нинішній президент Жак Ширак відмовився балотуватися на третій термін.
Литовський Сейм збирається оголосити рік тверезості
Литовський Сейм розпочав обговорення проекту постанови, в якій пропонується 2008 рік оголосити «роком тверезості». У ньому передбачається запропонувати уряду до вересня підготувати й затвердити відповідну програму й фінансування. У четвер проект був одностайно прийнятий до обговорення. «Я вважаю, що настав час алкоголізм оголосити національною проблемою», — заявив, представляючи його, голова парламентського комітету з охорони здоров’я Антанас Матуліс. У своєму виступі він навів такі цифри. За останні п’ять років збільшилося середнє споживання чистого алкоголю на душу населення з 9 до 10,2 літра на рік. Минулого року від алкоголізму померло 1242 людини — на 142 більше, ніж 2004 року. За цим показником країна вже увійшла до групи найвищого ризику в Європі.
