Європейський парламент не стане конституційним судом України
Європейський парламент на відміну від російської Думи не стане конституційним судом України. Таку думку висловив євродепутат Міхал Каміньський, доповідач звіту Європейського парламенту, в якому міститимуться пропозиції до Ради ЄС щодо мандата на переговори з Україною відносно питання нової поглибленої угоди: «Я за те, щоб Європейський парламент був Європейським парламентом, а не конституційним судом України. Цим Європарламент і відрізняється від російської Думи», — зазначив він. Таким чином євродепутат прокоментував заяву Державної думи Російської Федерації про неконституційність указу про розпуск Верховної Ради, яка, на думку М. Каміньського, є свідченням того, що російська Дума стає конституційним судом України.
Він також звернув увагу на той факт, що всі виступаючі на дебатах євродепутати зауважили, що те, що відбувається в Україні, є політичною кризою, яка разом із тим проходить у рамках демократичного процесу. Повідомляючи про ініціативу делегації Європарламенту зі зв’язків з Україною провести публічні слухання українського питання за участю представників усіх політичних сил, у тому числі Президента і прем’єр-міністра України, М. Каміньський висловив думку, що в такому випадку трибуна Європарламенту буде використана з агітаційною метою.
Німеччина радить Росії не втручатися в українські події
Німеччина і Європейський Союз наразі не бачать підстав надсилати своїх спостерігачів чи посередників до Києва. Про це «Німецькій хвилі» заявив статс- міністр зовнішньополітичного відомства ФРН Ґернот Ерлер . За словами Ерлера, на Заході з полегшенням сприймають той факт, що акції протесту в Україні проходять мирно, й ситуація залишається стабільною. За нинішніх умов, каже дипломат, іноземне посередництво немає сенсу: «На даний момент ми не бачимо в цьому потреби. Адже поки діалог між обома таборами триває, і від обох сторін надходять сигнали про готовність до більш гнучких позицій». Ерлер висловив сподівання, що цей діалог буде продовжено. Він сказав також, що ЄС і Німеччина в майбутньому готові посередничати задля врегулювання кризи в Україні, якщо для цього виникне необхідність. Поки ж, заявив німецький статс-міністр, жодній з країн, зокрема й Росії, не слід втручатися в українські події. Ерлер сказав, що ЄС не може давати оцінку указу президента Ющенка про розпуск Верховної Ради, оскільки це справа Конституційного Суду.
США вважають, що українці самі мають перебороти кризу
Україна має сама знайти вихід із політичної кризи. Про це заявив помічник держсекретаря у справах Європи і Євразії Деніел Фрід, повідомляє ІТАР-ТАРС. «Що стосується політичної кризи в Україні, то перебороти її мають самі українці, а не сторонні», — відзначив він. «Ми сподіваємося, що українці вийдуть із ситуації, що склалася, мирно і, зрозуміло, таким політичним шляхом, що буде широко розглядатися як легітимний», — заявив Фрід. Дипломат підкреслив, що Вашингтон «не диктує результат» кризи Києву. «Ми лише хочемо, щоб українці могли одержати ефективно працюючий уряд», щоб республіка «сама могла визначати власну долю», — зазначив Фрід.
Росіяни більше, ніж українці, підтримують застосування сили ООН
40% українців і 48% росіян підтримали використання сили ООН для захисту прав людини. Навіть у тому випадку, коли подібні ухвали ООН суперечать волі урядів держав, які практикують подібні методи. Такий висновок було зроблено внаслідок опитування, проведеного дослідницьким центром «Чиказька рада із зовнішньополітичних зв’язків» і компанією WorldPublicOpinion. Вивчалася думка мешканців 18 країн, включаючи США, Росію та Україну. Зокрема, було поставлене таке запитання: «Чи зобов’язана Рада Безпеки ООН дозволяти використовувати силу для захисту людей від геноциду та інших тяжких порушень прав людини навіть у тому випадку, якщо це суперечить волі їх (тобто потерпілих) правителів?». Незважаючи на те, що Рада Безпеки нині не має подібних обов’язків, більшість опитаних у восьми країнах вважають, що вона зобов’язана це робити. У більшій мірі, ніж росіяни, цю ідею підтримують мешканці Китаю, США, Палестинської Автономії та Ізраїлю.
Таллінн конституційно захистив естонську мову
Парламент Естонії одноголосно прийняв поправку до конституції, згідно з якою носієм естонської культури та національної ідентичності є й естонська мова. Доповнення вносить до преамбули конституції положення про законодавчий захист естонської мови, тоді як раніше основою для конституційного захисту були лише окремі ухвали держсуду. Автори поправки вважають, що вимоги захисту та збереження естонської мови повинні чітко прописуватися в Конституції країни. За словами віце-голови фракції IRL Андреса Херкеля, завдяки прийнятій поправці до конституції збільшиться відповідальність коаліційних партій за проведення принципів мовної політики, зафіксованих у коаліційному договорі. «Естонська мова — не єдине питання політики освіти та культури, це і питання політики безпеки в широкому значенні. У той же час, могутнім інструментом для реалізації мовної політики є політика фінансова, а це означає фінансування всіх необхідних заходів», — заявив Херкель.
Главі СБ загрожує відставка
Глава Світового банку Пол Вулфовіц може позбутися свого поста. До цього може призвести скандал із різким підвищенням зарплатні одній із банківських працівниць, з якою він перебував у близьких стосунках. Подруга директора Шаха Ріца була переведена до американського Державного департаменту незабаром після того, як Вулфовіц очолив Світовий банк. Проте вона продовжувала отримувати заробітну платню від СБ, яку до того ж було різко підвищено на 61 тисячу доларів, і вона становила близько 193 тис. доларів. Сума зарплатні банківської працівниці перевищила навіть ставку державного секретаря США Кондоліззи Райс. Вулфовіц визнав свою помилку, вибачився і сказав, що погодиться з будь-якою ухвалою, яку прийме рада банку цими вихідними.
