Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко / ПЛАНЕТА

28 березня, 2007 - 00:00

Конгрес США підтримав вступ Грузії та України в НАТО

Палата представників Конгресу США остаточно затвердила законопроект про підтримку вступу Грузії та України в Північноатлантичний альянс. У Вашингтоні зазначили, що ці країни особливо сильно прагнуть відповідати критеріям, що висуваються ним. У схваленому документі США закликають своїх союзників з Альянсу підтримати розширення й прийом у члени «гідних держав, особливо за допомогою приєднання Грузії до Плану з членства в НАТО, а також через визнання прогресу в просуванні Албанії, Хорватії, Грузії, Македонії та України до виконання вимог і зобов’язань з членства в НАТО». Крім схвалення вступу країн в НАТО, законопроект також містить рекомендацію включити Грузію та Україну в американську програму «сприяння у сфері безпеки» в рамках підготовки до вступу в члени НАТО. Для цього з федерального бюджету США на 2008 рік передбачене виділення значних коштів.

Генсек ООН підтримав план щодо Косово

Генсек ООН пан Гі Мун вніс на розгляд Ради Безпеки ООН план урегулювання статусу Косово, підготовлений його спеціальним посланцем Марті Ахтісаарі, повністю підтримавши його. Ахтісаарі запропонував наділити Косово незалежністю під наглядом міжнародного співтовариства і протягом 120 днів після прийняття відповідного рішення РБ ООН розробити й затвердити конституцію Косово. «Я дійшов висновку, що єдиним дійсним варіантом для Косово є незалежність під наглядом міжнародного співтовариства протягом початкового періоду», — говориться в доповіді. Сербії та Косово наказано «підтримувати добросусідські відносини». План передбачає, що край буде мати свою конституцію й володіти правом на ведення переговорів й укладання міжнародних угод, а також правом на членство в міжнародних організаціях. Раніше посол Німеччини в ООН Томас Матуссек заявив, що Європейський Союз повністю підтримує план Ахтісаарі.

Венесуела дасть Білорусі нафту в обмін на продукти й трактори

Венесуела виділить Білорусі нафтоносні зони з розвиненою інфраструктурою, на яких можна буде видобувати до двох мільйонів тонн нафти в рік. Про це президент Венесуели Уго Чавес заявив у ході переговорів з держсекретарем Ради безпеки Республіки Білорусь Віктором Шейманом. Внаслідок переговорів, що відбулися в Каракасі, між двома державами було підписано 22 угоди у сфері політичного, торгово-економічного, військового й військово-технічного співробітництва. Білорусь налагодить поставки в Латинську Америку продуктів харчування. Як заявив заступник міністра сільського господарства, який брав участь у переговорах, Василь Павловський, у цей час у Венесуелі створюється державний резерв продовольчих ресурсів, тому там особливо зацікавлені в поставках згущеного молока, м’ясного тушкованого м’яса й сухого молока. У поточному році парламент Венесуели ратифікував угоду про військово-технічне співробітництво з Білоруссю, що передбачає поставки білоруською стороною озброєнь для сухопутних сил, військової авіації й ППО.

Російське МЗС проти розміщення американської ПРО в Європі

Москва вважає, що розміщення американської системи ПРО в Європі негативно позначиться на ядерному потенціалі стримування Росії. Про це говоритися в доповіді МЗС РФ «Огляд зовнішньої політики РФ». У документі наголошується, що наслідки виходу США з Договору з протиракетної оборони починають виявлятися в реальному військовому будівництві. У Москві вважають, що нова американська космічна стратегія закріплює за США можливість розміщувати зброю в космосі, що може спровокувати гонку космічних озброєнь. Договір відмічає стурбованість Росії в зв’язку з ситуацією, що складається навколо договору між СРСР і США про ліквідацію їхніх ракет середньої та меншої дальності. МЗС наголосило, що американці втягують деяких європейських партнерів по НАТО в розгортання ешелонованої ПРО в Європі. Стосовно Альянсу зовнішньополітичне відомство вважає, що відносини між Росією та НАТО ускладнюють плани з його розширення на схід і нератифікацію угоди про адаптацію ДЗЗСЄ.

Москва та Рига підписали договір про кордон

Договір про державний кордон Латвії та Росії підписали в Москві прем’єр-міністри двох країн Айгар Калвітіс і Михайло Фрадков, які висловили надію, що ратифікація документа в парламентах проблем не викличе. Попередній аналогічний договір був парафований 10 років тому, однак його ратифікація не відбулася, оскільки латвійська влада залишила за собою право на пред’явлення в майбутньому територіальних претензій до Росії. До нового тексту відповідні положення не включені. А. Калвітіс припустив, що Рига ратифікує договір про державний кордон до кінця травня. Прикордонний договір між двома країнами був готовий до підписання в 2005 році, але уряд Латвії тоді в односторонньому порядку залучив до документа декларацію, що містила посилання на мирний договір від 1920 року, відповідно до якого до складу Латвії входила Абренська волость, яка сьогодні є одним з районів Псковської області. Росія відмовилася підписувати договір з цією декларацією, оскільки він дозволяв би владі Латвії в подальшому пред’являти територіальні претензії Росії.

Чан Кайші в камені

Китайському державному діячеві, генералісимусу Чан Кайші (1887—1975) встановили пам’ятник в одному з парків столиці Тайваню. Чан Кайші був головою національного уряду Китаю в Нанкіні після об’єднання країни. Режим Чан Кайші та його наступників, що контролював Тайвань з 1949 року, вважає себе правонаступником Китайської Республіки 1911—1949 рр. 1948 року Чан Кайші обраний президентом націоналістичного Китаю. Тривалий час режим КНР вважався тайванським режимом незаконним і узурпаторським, а суверенітет Тайбею, з погляду Гоміньдана, поширювався на весь материковий Китай. До 1971 року чанкайшийська Китайська Республіка займала місце Китаю в Раді Безпеки ООН. Правління Чана було значною мірою авторитарним і диктаторським, але після його смерті на Тайвані почалися демократичні реформи.

Газета: 
Рубрика: