ЄС виділить Україні 494 млн. євро допомоги
Європейський Союз планує виділити Україні на період 2007 — 2010 років 494 млн. євро допомоги, 120 млн. євро з яких планується на 2007 рік. Як повідомило вчора представництво Європейської комісії в Україні, крім того, в інтересах України працюватимуть програми в галузі трансграничного співробітництва, регіональні програми та інші тематичні інструменти. Останнім часом допомога Євросоюзу Україні значно збільшується. Так, наприклад, розмір коштів, передбачених на цей рік, порівняно з 2003 роком збільшений у 2,5 раза. Це свідчить про стратегічну вагу партнерства Європейського Союзу та України, зазначає представництво. З початку 2007 року допомога з боку Євросоюзу Україні надаватиметься в рамках Європейської політики сусідства завдяки її Інструменту Європейської політики сусідства (ІЄПС). Головною метою ІЄПС є підтримка виконання спільного Плану дій, підписаного між Україною та ЄС лютого 2005 року, а також завдань, що будуть узгоджені в новому договорі, переговори відносно якого мають незабаром розпочатися.
Придністров’я може застосувати до себе Косівський план
Спікер придністровського парламенту Євген Шевчук вважає, що план Ахтісаарі з майбутнього статусу Косово придатний також і до Придністров’я. «Ми бачимо, що відповідно до тез Ахтісаарі, Косово, формально залишаючись у складі Сербії, отримує можливість самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, внутрішню політику, отримує право на свої державні символи. Це практично незалежність. Якщо міжнародна спільнота приймає це за належне, то план, аналогічний косівському, може бути задіяний на території Придністров’я», — заявив Є. Шевчук. Він скептично поставився до можливості досягнути прориву в питанні врегулювання конфлікту з Молдовою в цьому році, «оскільки за останні роки сталося дуже багато подій, здебільшого негативних, які навряд чи можуть сприяти зближенню сторін». Спікер парламенту Придністров’я нагадав, що нещодавно «придністровські законодавці скасували ряд постанов про побудову конфедерації й федерації з Республікою Молдова, і тепер відносини з сусідньою державою будуватимуться з урахуванням волевиявлення громадян ПМР на референдумі 17 вересня та на основі Концепції зовнішньої політики, прийнятої парламентом у травні 2005 року».
Генсек НАТО закликає Альянс допомогти Афганістану
Генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер закликав країни Альянсу виділити більше коштів на відновлення й навчання, а також оснащення Афганської армії та поліції. Про це він заявив під час дводенної зустрічі міністрів оборони країн-членів Північноатлантичного альянсу, яка проходила в іспанському місті Севілья. Схеффер вважає, що більша кількість військ у складі Міжнародних сил безпеки Isaf дозволить створити кращі умови для відновлення й розвитку Афганістану. У роботі засідання бере участь міністр оборони Афганістану Абдул Рахім Вардак. Зараз в Афганістані перебувають майже 33 тис. військовослужбовців iз 37 країн. Мета їхнього перебування — посилення слабкого центрального уряду й забезпечення необхідного рівня безпеки для відновлення країни.
КНДР запропоновано «паливну угоду»
Учасники шестисторонніх переговорів про ядерну програму Північної Кореї, що відбуваються в Пекіні, обговорюють пропозиції Китаю, згідно з якими Пхеньян повинен протягом найближчих двох місяців заморозити ядерні об’єкти в обмін на поставки палива. У четвер дипломати з Росії, США, Китаю, Японії, КНДР і Південної Кореї висловили оптимізм у зв’язку з ходом консультацій. За даними інформаційних агентств, проект заяви, запропонований Пекіном, передбачає, що Пхеньян відмовиться від використання своїх потужностей зі збагачення урану, в КНДР повернуться інспектори МАГАТЕ, а міжнародна спільнота почне постачати цій країні паливо. За даними поінформованих джерел, на які посилається японське агентство Кіодо, Північна Корея попередньо погодилася на умови Пекіну. Однак ця інформація не підтверджується офіційними джерелами. В обмін на припинення своєї ядерної програми Пхеньян вимагає широкої економічної допомоги й гарантій недоторканості режиму. Глава американської делегації на переговорах в Пекіні Крістофер Хілл заявив, що сподiвається на підписання спільної декларації. «Делегації об’єднуються навколо деяких аспектів, які, на нашу думку, мають стати основою для першого кроку, — сказав він. — Ми вважаємо, що можемо зробити цей важливий перший крок».
