Саакашвілі розпочинає діалог із грузинською опозицією
Грузинська парламентська опозиція задоволена зустріччю, що відбулася у госканцелярії республіки із президентом Михайлом Саакашвілі. У зустрічі взяли участь голова парламенту Ніно Бурджанадзе, голова МЗС Гела Бежуашвілі та держміністр із питань урегулювання конфліктів Мераб Антадзе. Сторони обговорили питання перспектив вступу Грузії до НАТО, урегулювання конфліктів, внутрішньополітичної ситуації. Опозиція обговорила також із президентом питання доцільності подальшого перебування у складі СНД. Як повідомив журналістам після зустрічі один із лідерів опозиційної фракції «Демократичний фронт» Давид Бердзенішвілі, «зустріч виявилася вельми коректною, й учасники зустрічі висловлювали свою позицію без усіляких взаємних звинувачень». Він зауважив, що «це перша зустріч президента й опозиції за останні три роки». За словами політика, «багато що з того, що сказав президент на зустрічі, було прийнятним для опозиції, але були й питання, в яких думки розходилися, однак сторони зійшлися на тому, що курс Грузії у бік євро-атлантичного простору повинен бути добре забезпечений і у тому, що урегулювання конфліктів повинно відбуватися виключно мирним шляхом». У свою чергу, Н. Бурджанадзе у ході бесіди з журналістами наголосила, що «відкритий діалог президента й опозиції з будь-яких питань має важливе значення». За її словами, «діалог був дуже відкритим, і дискусія була здоровою».
Більшість росіян не вважають себе європейцями
Більшість жителів Росії не вважають себе європейцями, а майже половина росіян сприймає Європейський Союз як загрозу, засвідчили результати опитування населення, проведеного на замовлення «Центру ЄС — Росія». Анкетування було проведене серед приблизно двох тисяч дорослих громадян РФ, і 71% із них заявив, що не вважає себе європейцем або євроазіатом, а 45% висловили думку, що вбачають у Європейському Союзі загрозу. При цьому 25% з останніх вважають, що Росія може позбутися своєї фінансової та економічної незалежності, зазначається у результатах опитування. У висновках також наголошується, що 75% росіян вважають свою країну «персоною», що потребує власного шляху розвитку, а 15% стурбовані можливою втратою політичної незалежності своєї країни. Крім того, анкетування виявило, що більшість громадян РФ вважають балтійські країни — Латвію, Литву й Естонію — недружніми, а 22% заявили, що, на їхню думку, найкращий друг Росії — Німеччина. При цьому третина респондентів назвала країни ЄС сусідами та партнерами, з якими слід розвивати довгострокові відносини, а 29% вбачають в ЄС головного торгового партнера Росії.
Токіо має намір наполягати на поверненні Японії Північних територій
Росія — «найважливіший сусід Японії, з якою у неї багато спільних проблем, і розвиток двосторонніх відносин являє собою великий потенціал для обох країн», — заявив прем'єр-міністр Синдзо Абе, виступаючи учора в Токіо на щорічному з'їзді учасників «Руху за повернення Північних територій». Він повідомив, що японський уряд «збирається й надалі настирливо докладати зусиль для розв'язання найважливішої проблеми, яка існує в російсько-японських відносинах». Прем'єр нагадав, що його покійний батько Синтаро Абе, який був головою зовнішньополітичного відомства Японії, зміг відновити діалог із територіального питання після десятирічної перерви, й завірив тих, хто зібралися, що він «збирається продовжувати політику свого батька». 7 лютого офіційно вважається «Днем Північних територій» — так у Японії називають острови Ітуруп, Кунашир, Шикотан та архіпелаг Хабомаї, «повернення» яких визначається як умова нормалізації відносин із Росією й укладення з нею мирного договору. Цей день відзначають із 1981 року за урядової підтримки в пам'ять про підписаний 7 лютого 1855 року Симодський трактат — перший російсько-японський договір.
Кадрові перестановки у Польщі
У Варшаві оголошено про відставку міністра внутрішніх справ і з питань адміністрації Польщі Людвіка Дорна. При цьому, як повідомив учора представник уряду, Л. Дорн зберіг посаду заступника прем'єр-міністра. Польські ЗМІ пов'язують його відставку з майбутньою реорганізацією МВС. Однак деякі оглядачі пояснюють її як політичний маневр. На їхню думку, він може означати, що в уряді звільняється місце для одного з лідерів опозиційної «Цивільної платформи» Яна Рокити, який останнім часом відійшов від цієї партії. Напередодні прем'єр-міністр Ярослав Качиньський заявив, що вслід за недавньою відставкою міністра оборони Радослава Сікорського відбудуться й інші зміни у його уряді.
НАТО має переконати РФ в «безпеці» вступу України в Альянс, вважає політолог
Директор центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає, що Російська Федерація будь-якими методами відстоює тезу про погіршення українсько-російських відносин у разі вступу України до НАТО. Про це він сказав учора в Києві під час круглого столу «Євроатлантична інтеграція України при нових зовнішньополітичних умовах», повідомляє Інтерфакс-Україна. Політолог підкреслив, що за проблемами відносин України з НАТО стоїть проблема відносин з Росією. Фесенко висловив думку про те, що українській політичній еліті потрібно сформувати єдину політичну волю в питанні євроатлантичної інтеграції і «чітко сказати про це Росії». На його думку, багато хто в Росії сприймає вступ країн Східної Європи до НАТО як загрозу національній безпеці цієї держави, тому Альянсу необхідно «переконати Росію в тому, що його розширення на схід не впливає на її безпеку». В. Фесенко вважає, що саме НАТО, а не Україна, мусить переконати РФ в тому, що можливий вступ України до цієї організації не вплине на нацбезпеку Росії.
