ООН просить грошей для іракських біженців
Організація Об’єднаних Націй виступила з закликом виділити $60 млн. для надання термінової допомоги іракським біженцям. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців заявляє, що насильство в Іраку викликало найбільше переміщення людей на Близькому Сході з часу створення держави Ізраїль 1948 року. За даними ООН, кожен восьмий житель Іраку був вимушений залишити постійне місце мешкання; тільки за останні шість місяців свої будинки покинули більше ніж 500 тис. осіб, а після початку військової операції США й коаліційних сил в Іраку з країни пішло близько 12% населення. Передбачається, що два млн. іракців проживають за кордоном. Більшість іракських біженців перебувають в Сірії, Йорданії, Єгипті й Лівані. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, більшість з них живе в умовах крайньої убогості. На додаток у середовищі біженців спостерігається все більше випадків проституції і дитячої праці. У Сірії, наприклад, майже третина дітей іракських біженців не відвідує школу. Близько 1,7 млн. іракців вважаються внутрішньо переміщеними особами. Агентство ООН у справах біженців попереджує, якщо ситуація в країні не зміниться до кінця 2007 року, ця цифра зросте до 2,7 млн. осіб.
Чавес націоналізує великі компанії
Президент Венесуели Уго Чавес пообіцяв націоналізувати великі компанії країни. Таким чином він сподівається перетворити свою державу в повністю соціалістичну країну. «Все, що було приватизовано, повинне бути націоналізоване, — підкреслив Чавес. — Народ повинен отримати у свої руки управління стратегічними секторами». Виступаючи з телезверненням до нації після приведення до присяги нового кабінету міністрів, Чавес заявив, що хотів би ввести державне управління компаніями телекомунікаційного та енергетичного секторів. Президент Венесуели також закликав покласти кінець іноземному управлінню прибутковими нафтопереробними підприємствами в районі річки Оріноко. Чавес заявив, що Венесуела просувається в напрямі створення соціалістичної республіки, яка вимагає «глибокої реформи конституції країни». Окрім того, венесуельський лідер закликав покласти кінець незалежності центрального банку країни. Він заявив, що збирається звернутися до парламенту країни з проханням надати йому право видавати відповідні президентські укази, що мають законодавчу силу.
Узбецька опозиція об’єднується проти Карімова
Представники узбецьких партій «Ерк», «Бірлік», а також інших організацій демократичного направлення вирішили разом боротися «несиловими методами з режимом президента Іслама Карімова». Домовленість про це була досягнута на з’їзді в шведському місті Сетер, де проходила конференція «Узбекистан: учора, сьогодні, завтра». Учасники конференції, зокрема, виступили за об’єднання всіх незадоволених нинішнім керівництвом Узбекистану й поставили перед собою два основні завдання, які озвучив опозиційний лідер Хазраткул Худойбердієв. «Перше — це боротьба несиловими методами з режимом президента Іслама Карімова; друге — вироблення стратегії й плану дій після падіння його режиму», — заявив опозиціонер. На конференції була вироблена стратегія боротьби з режимом у Ташкенті й створена постійна комісія, яка буде стежити за подіями в Узбекистані й направляти дії опозиції. Спікером комісії обраний Хазраткул Худойбердієв. Прийняте також рішення про створення сайту об’єднаної опозиції Узбекистану.
Американський удар по Сомалі
Американські ВПС нанесли бомбовий удар по Сомалі. Метою США були представники «Аль-Каїди» в Африці, які, як вважають в Пентагоні, причетні до вибухів у посольствах США в Кенії й Танзанії 1998 року. Вашингтон відмовився офіційно коментувати нанесення удару. Однак факт бомбардування півдня Сомалі підтвердив офіційний представник уряду цієї африканської країни. За його словами, внаслідок удару, нанесеного селищу Бадель, де ховалися терористи, є численні жертви. Президент Сомалі Абдулла Юсуф Ахмед виправдав наліт авіації США на сомалійське селище, зайняте бойовиками Союзу ісламських судів, назвавши його «правильним кроком у глобальній війні з тероризмом».
Назарбаєв змінює главу уряду
Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв прийняв заяву прем’єр-міністра Даніала Ахметова про відставку. Відповідно до конституції Казахстану прийняття відставки прем’єр-міністра означає припинення повноважень усіх членів уряду. Президент уже подав на розгляд парламенту кандидатуру на посаду прем’єр- міністра. А саме — віце-прем’єра Каріма Масімова, який тривалий час працював у команді глави держави й відповідав в останньому уряді за економічну політику. Згідно з інформацією казахського ЗМІ, парламентська фракція, очолювана президентом, партії «Нур Отан», яка контролює більшість місць у парламенті, схвалила кандидатуру, запропоновану Назарбаєвим. Остаточно президентська кандидатура буде прийнята на сьогоднішньому спільному засіданні обох палат парламенту.
