Євген Марчук: Європа побоюється політичного реверсу в Україні
«Наявність комуністів у парламентсько-урядовій коаліції для європейців означає лише одне — можливість політичного реверсу в Україні», — вважає екс-прем’єр, екс-секретар РНБОУ, екс-міністр оборони Євген Марчук у своєму інтерв’ю газеті «Известия в Украине» від 2 жовтня 2006 року. За його словами, наявність комуністів у правлячій коаліції «насторожує та відлякує Європу». Хоча міністр оборони та міністр закордонних справ і заявляють про готовність України вступити в НАТО, у штаб-квартирі Альянсу знають, «що не лише ці міністри вирішують, чи бути Україні в Альянсі», — зазначає Є. Марчук. Він нагадав, що Україна мала «шанс приєднатися до плану дій із членства (ПДЧ) ще в 2004 році на саміті в Стамбулі. Але, за словами Є. Марчука, тоді наближалися президентські вибори, і тому Альянс вирішив зачекати, наскільки демократично вони пройдуть. Екс-міністр вважає малоймовірним, що на майбутньому Ризькому саміті Україні запропонують приєднатися до ПДЧ. За його словами, європейські партнери не бачать послідовної політики в Україні щодо членства в НАТО. «Їм важливо бути впевненими в партнерах», оскільки там рішення приймають консенсусом, зазначив міністр. Він вважає, що останнім часом Україна демонструє себе як непередбачуваний партнер для НАТО. «Для Альянсу найстрашніше — прийняти до свого елітарного клубу країну, яка може будь-якої митi зробити крок назад і реакцію якої неможливо передбачити», — наголосив Є. Марчук.
Казахстан є «вільним»
Казахстан тепер є «вільною країною» і більше не розглядається США як «корумпована» і «авторитарна» держава. Про це заявив президент США Джордж Буш під час переговорів з президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим у Вашингтоні. Лідери двох держав домовилися про розширення енергетичної, військової і торгової співпраці. Також вони обговорили питання будівництва Транскаспійського трубопроводу, який проходитиме в обхід Росії. США розглядають Казахстан, одну з основних країн Центральної Азії, що володіє великими запасами нафти і газу, як важливого союзника і економічного партнера в регіоні, де за вплив змагаються Росія і Китай.
Подвійна огорожа від Мексики
Кордон США з Мексикою тепер буде захищений подвійною огорожею довжиною 1125 км. Таке рішення прийняв днями сенат США. Потребу зведення огорожі на американо-мексиканському кордоні законодавці пояснюють частими випадками проникнення на територію США нелегальних мігрантів з боку Мексики. За підрахунками експертів, в США мешкають близько 12 млн. нелегальних іммігрантів, багато хто з яких проник до Америки через південно-західний мексиканський кордон. Міністр закордонних справ Мексики Луїс Дебрес засудив дії північного сусіда. Він заявив, що ці заходи зашкодять відносинам його країни з США. Американські законодавці готові виділити для кордону близько 1,2 млрд. доларів, хоча точна вартість невідома.
Угорські праві взяли місцевий реванш
На минулих виборах в Угорщині до місцевих органів самоврядування права опозиція перемогла в 18 з 19 округів і в 19 з 23 міст. При цьому в Будапешті за правлячу коаліцію дали більше голосів. Причиною невдалого виступу лівих сил стала негативна реакція населення на заходи правлячого кабінету, направлені на скорочення витрат держбюджету, які відбилися на зростанні цін і тарифів. Одночасно на минулих тижнях по всій країні не вщухали масові протести правих сил з вимогою відставки уряду й прем’єра Ференца Дюрчаня. Лідер опозиційної партії ФІДЕС Віктор Орбан назвав вибори референдумом про народну довіру уряду соціалістів.
Президент Бразилії мало не переміг
Нинішньому президенту Бразилії Луїсу Інасіу Лула да Сільва не вистачило зовсім трохи голосів, щоб бути повторно обраним на цю посаду. За даними верховної виборчої комісії, після підрахунку 98,05% голосів, Сільва отримав 48,79% голосів. Його основний опонент від центристської коаліції «Ліберальний фронт — Соціал-демократична партія» Жералду Алкмін набрав 41,43% голосів. Третє місце з 6,85% голосів посіла сенатор Елоїза Елена, яка представляє лівацьку Партію за соціалізм і прогрес. Кандидат від Бразильської трабальїстської партії Крістован Буарке набрав 2,67% голосів виборців. Інші чотири кандидати в сумі отримали не більше 0,27% голосів електорату. Тенденція до зростання кількості голосів за Алкміна зберігається, оскільки не завершено підрахунок голосів у штаті Сан-Паулу, де за Алкміна проголосувалa переважна більшість виборців. Там голосування закінчилося на дві години пізніше. Другий тур президентських виборів відбудеться 29 жовтня.
