Якщо не вдатися до рішучих дій, в Косово може вибухнути «нова боротьба» між сербами та етнічними албанцями, повідомив югославський президент Воїслав Коштуніца, терміново залишаючи у зв’язку з цим Давоський форум. На півдні Сербії знову лунали постріли. Приблизно через два місяці по тому, як вони вщухнули в кінці листопада минулого року. Тоді етнічні албанці намагалися прорватися в п’ятикілометрову буферну зону, контрольовану сербськими силами, і захопити низку поселень. Тоді ж албанськими повстанцями було висунуто ультиматум миротворчим силам із вимогою залишити Косово. Цього разу занепокоєння Коштуніци було викликано убивством одного сербського солдата і пораненням ще чотирьох у горезвісній долині Прешево, де вирували збройні пристрасті і під час торішнього албанського наступу. Міністр закордонних справ Югославії Горан Свіланович укотре вже звернувся до Ради Безпеки ООН скликати термінову сесію з приводу подій в Косово.
Чим може зарадити Рада Безпеки? Принаймні своєю визначеністю в питанні статусу Косово. Досі лідерами численних країн проголошувалася неділимість Югославії, а заодно і визнання вищості Сербії над рештою адміністративних районів. Проте позиція ООН лишається досить незрозумілою в тому питанні, чи має Косово лишатися саме частиною Сербії? Розмови про конфедеративний устрій в Югославії здебільшого стосуються Чорногорії, в якій, між іншим, у понеділок було навіть відкрито представництво Союзної Республіки Югославія. Щодо Косово, то питання належить до розряду відкритих. Очевидно, це і дозволило окремим лідерам напряму заявляти про надання краю права на самовизначення. На цьому зокрема наголосив у Давосі албанський президент, якого фактично підтримали болгарський, хорватський, македонський та словенський глави.
Коштуніца вирішив поки що вдатися до інших кроків для стабілізації в регіоні, аніж дозволити в своїй країні «парад суверенітетів». На зустрічі з пресою він заявив, що збирається вдатися до «більш радикальних рішень» для зняття напруги в регіоні, не застосовуючи водночас військової сили. По-перше, Коштуніца має намір дещо звузити буферну зону. Це, на його думку, позбавить албанських повстанців можливості перешкоджати пересуванню по буферній зоні, а заодно і відріже їх від постачання зброєю та продуктами. Крім цього, Коштуніца пообіцяв «продовжувати дипломатичні та політичні спроби, навіть якщо вони призведуть до подальших жертв». У випадку, коли лідер Югославії не зрадить виголошеним словам, то скоріш за все нового збройного протистояння на Балканах таки вдасться уникнути. За словами представників КФОР, конфліктуючі сторони — югославські збройні сили та етнічні албанські повстанці — зобов’язалися не провокувати одна на одну до втягування у масштабне кровопролиття. Обійтися без провокацій збирається і Коштуніца.
У без того нестабільній країні намагатися приборкати повстанців новою війною рівнозначно підписанню смертного вироку. Проголошений Белградом курс на демократизацію уже став підставою для скасування санкцій, поновленого прийняття у впливові міжнародні організації. Піти наперекір ініціаторам таких благ для Югославії нічого доброго не пророкує, окрім повернення в минуле. Щонайменше на три місяці назад.
Між тим, поки що обіцянки сербів і албанців не провокувати один одного досить нетривкі. Уже вчора стало відомо, що в понеділок біля Мітровіци загинув один і поранено двоє албанців у сутичках із сербською поліцією.
ДО РЕЧІ
«В Україні з занепокоєнням сприймають повідомлення, що надходять з Белграда, про різке загострення ситуації на півдні Сербії, де в результаті спровокованих албанськими екстремістами зіткнень з силами Югославської армії є жертви», — оприлюднило вчора заяву Міністерство закордонних справ України. У ній також мовиться, що «стабільність на Балканах залежить від стабільності в Югославії, яка в свою чергу, базується на територіальній цілісності СРЮ». У заяві підкреслюється, що Україна «послідовно виступає за розв’язання косовського конфлікту виключно політичними, мирними засобами». Учора ж стало відомо про намір РБ ООН засудити албанських терористів.
