Скандал довкола судової справи, пов’язаної з патріархом Російської православної церкви Кирилом, призвів до цілком очікуваних наслідків. Спершу церковні ієрархи почали давати невиразні пояснення судовій тяжбі, потім на спростування користолюбства було кинуто важку артилерію. Сам патріарх провів бесіду з відомим телеведучим, близьким до влади Володимиром Соловйовим. Про зміст розмови останній повідав у програмі «Повний контакт» в ефірі радіостанції «Вести ФМ».
Характерно, що від судового позову з приводу квартири патріарх повністю відмежувався, квартиру йому подарував президент Борис Єльцин, а потім предстоятель Російської православної церкви її приватизував. На законних підставах, оскільки 1988 року до церковного статуту були внесені зміни, що дозволяють її служителям наживати рухоме й нерухоме майно.
Ситуація з квартирою чітко висвітила все єство багатьох вищих служителів РПЦ. А оскільки виразно пояснити все зв’язане в цій площині з патріархом неможливо, то зайнялися підміною й підтасовуваннями.
У бесіді з Володимиром Соловйовим патріарх з приводу золотого годинника дав вельми цікаве пояснення. «Так, я ношу годинник. Ось цей годинник мені подарував Дмитро Анатолійович (президент Медведєв. — Авт.). Це наш російський годинник, недорогий годинник з гербом — маленький, акуратний годинник. А коли я побачив ту фотографію, я ніяк не міг співвіднести, тому що коли ми вдягаємо одіяння для служби, годинник неможливо надіти, неможливо носити годинник. І я дивився на цю фотографію й раптом зрозумів — це ж колаж. І на саму службу не носять годинник... Але після того, як з’явилася ця фотографія, я пішов і почав дивитися. Адже приходить багато людей і дарять. І стоять частенько коробки, які не відкриваєш і не знаєш, що там».
Ось зазирнув до однієї з них. «І я побачив, що дійсно є годинник Breguet, і тому я ніде не дав коментарів, що у Патріарха такого годинника немає. Тому що так, коробка з таким годинником, який жодного разу не надівали, є, і вона лежить». А далі виникла вселенська проблема. «І коли побачив, подумав, і куди їх дівати? Тобто, звичайно, можна їх передарувати, але тоді що подумають про Патріарха? Як же Патріарх живе, якщо він такі дорогі дарунки робить? Це тоді теж кидає тінь, і потім, звісно, ніякого годинника за 30 тисяч доларів я собі не купував. І ні на яку службу такий годинник не надівав, як і будь-які інші... Відмовити тому, хто приносить дар, — це теж неетично. Але й користуватися не користуюся».
Брехня, як відомо, ходить на коротких ногах. Не встиг патріарх звинуватити українських журналістів у колажі, як дорогий годинник знайшли на фотографіях предстоятеля на офіційному сайті тієї самої церкви. І при цьому сам він був у церковному вбранні. І тут, як то кажуть, можливі варіанти. Або у відповідній службі патріархії засіли вороги, що дискредитують головного в РПЦ, або патріарх говорить явну неправду. У перше щось слабо віриться. І потім, чого чекали стільки часу, щоб спростувати зображення з годинником. Чекали, що саме собою забудеться й розсмокчеться. Не забулося. Швидше за все, друге. І знову за народною мудрістю, одна брехня тягне за собою іншу.
Володимир Соловйов у згаданій передачі наводить слова патріарха. «Він говорить, що, за каноном, та власність, що була у людини до служіння, наприклад батьківська квартира або бібліотека, що передавалася по спадку, вона так і залишається. І її я можу як громадянин РФ передавати в спадщину тощо. Усе те, що дарували, або отримувалося вже на служінні Патріархом, усе це залишається в Церкві. Тобто це не моя особиста власність». А до того, як стати патріархом Кирилом, нинішній предстоятель до церкви не належав? І що, в «Будинку на набережній» квартира його батька? Її міг подарувати президент Єльцин, але вона не мала бути власністю патріарха Кирила. Ні до возведення в сан, ні після. Якось не сходяться кінці з кінцями. І з кожним словом на спростування підозри тільки посилюються.
Майнові проблеми патріарха, мов у дзеркалі, відображають складнощі інших її служителів. Казанський священик-олігарх отець Михаїл безсоромно демонстрував власні дорогі автомобілі, вілли, телефони та годинники. Від служби його відсторонили, але це не поодинокий факт. У Набережних Челнах самі прихожани звинуватили отця Олега в аморальній поведінці та фінансовій неохайності. Як сказав в ефірі телеканалу Ren TV приходський священик отець Ніколай у селі Сусаніно на батьківщині Івана Сусаніна в Костромській області, «може інколи здатися, що церква перетворюється на комерційну структуру, на крамницю магічних послуг. Людина прийшла, свічку поставила, пішла. Через негативні настрої пожертвувань стає дедалі менше». Це як сказати, патріарх на їхню відсутність не скаржиться.
Коли всі, починаючи з патріарха, заплуталися остаточно й своєю брехнею лише підсилили підозри, що з найвищими ієрархами та служителями рангом нижче не все гаразд, почалася політична частина історії про золотий пил.
Світська влада чудово розуміє, що атака на патріарха через його, скажімо так, неетичну поведінку загрожує вибити наріжний камінь з-під усієї конструкції вертикалі. Тому професійно зайнялися підміною понять. Який жах. Підняли руку не стільки на патріарха, скільки на саму РПЦ. Як сказав в ефірі Ren TV адвокат і член Громадської палати Росії Анатолій Кучерена, «за патріархом — церква, тисячолітня культура Російської православної церкви. І якщо хтось мені скаже, що якщо сьогодні кидають отруйні стріли в патріарха, що це не б’є по культурі, я з цим не можу погодитися».
Інший член Громадської палати Максим Міщенко в московській «Независимой газете» пов’язав останні нападки на РПЦ з бажанням ліберальної опозиції розхитати політичну ситуацію в країні. «Вони зрозуміли, що проковтнути Росію так само, як Україну або Сербію, не вийде. Тому задіяли технології, покликані вбити клин між суспільством і Церквою».
На думку експерта, понад 80% населення країни традиційно позитивно налаштовані до РПЦ. Противники нинішньої російської державності роблять ставку на те, щоб розгойдати цю традицію. На його думку, саме тому з’явилися... витівка Pussy Riot, скандал з судовою тяжбою». Заступник директора Інституту політичних досліджень Григорій Добромелов вважає, що «боротьба йде з урахуванням того, що консервативно-патріотично налаштований електорат Володимира Путіна якоюсь мірою спирається на авторитет РПЦ, тому удар по Церкві можна вважати й ударом по владі».
Ось чому вся королівська рать при Путині та Медведєві звинувачує всіх, хто насмілився засумніватися в світлих діях патріарха, оголошує ворогами не лише церкви, а й усієї держави. Не про поведінку та дії предстоятеля вже йдеться, а про підривання російського православ’я як такого. Про патріарха Кирила вже не говорять, його виводять з-під вогню критики. А ті, хто наважаться, — вороги на фінансуванні державного департаменту. При цьому так звана православна громадськість стає дедалі агресивнішою. І в цьому відчувається вельми впливова рука. Відомо чия.
Скандал довкола патріарха зовсім Путину не в масть. Тому світська влада всіляко постарається його зам’яти. От тільки квартиру в «Будинку на набережній» Юрій Шевченко та його діти втратили. Нею розплатилися з патріархом за вірне служіння...
ВIД РЕДАКЦIЇ
Заява патріарха Кирила про те, що деякі журналісти самі «надягли» йому на руку «Брегет», має до «Дня» особливий стосунок. Адже цей знімок, який обійшов багато видань, був зроблений учасником щорічного фотоконкурсу газети, відомим київським фотографом Владиславом Мусієнком.
Ми прекрасно знаємо історію появи цього фото. Її Владислав розповів в інтерв’ю нашому виданню відразу після відкриття фотовиставки «День-2009». Але в світлі патріарших заяв ми зателефонували Владиславові Мусієнку, щоб запитати про його реакцію, та попросили ще раз нагадати, як був зафіксований на руці Кирила дорогий годинник?
— Звичайно, це не колаж. Взагалі це фото було зроблено абсолютно випадково, — наголошує фотограф. — Під час першого візиту Кирила в сані патріарха до України його зустрічали вищі чини УПЦ МП на подвір’ї Києво-Печерської лаври. Поряд тримали старовинну ікону, яку священоначаліє по черзі цілувало. Коли до ікони нахилився Кирило, його патріарший кукіль сповз, і патріарх підняв руку, щоб його поправити. Тоді з-під рукава сутани «визирнув» «Брегет». Так сталося, що цей момент я зафіксував, хоча й не полював навмисне за його годинником.
