У США вважають, що за останній рік ситуація з дотриманням прав людини в Росії значно погіршилася. Такий висновок зроблено в присвяченому Росії розділі щорічної доповіді державного департаменту США. Як стверджує американське зовнішньополітичне відомство, російський президент Володимир Путін продовжував централізацію влади в країні, а державні органи обмежували свободу слова і свободу зібрань, а також були причетні до вбивств цивільного населення в Чечні та прилеглих до неї регіонах Північного Кавказу.
«Посилення виконавчої гілки влади, поступлива Державна дума, політичний тиск на суди, нетерпимість до національних меншин, корупція та вибірковість у застосуванні закону, постійні обмеження в роботі журналістів, самоцензура, а також утиски деяких громадських організацій призвели до розмивання контролю суспільства над вищими державними чиновниками», — вважає американський держдеп. У доповіді згадуються вбивства заступника голови російського Центробанку Олексія Козлова, журналістки Анни Політковської та смерть у Лондоні колишнього офіцера ФСБ Олександра Литвиненка.
Документ також різко критикує ставлення російської влади до роботи правозахисних громадських організацій. У доповіді сказано, що новий закон про діяльність НУО ускладнив їхню роботу, а «влада обмежувала свободу пересування, демонструвала негативне ставлення та іноді переслідувала НУО, які займаються контролем дотримання прав людини». Досить багато автори доповіді говорять про порушення прав етнічних меншин і переслідування іноземців у Росії. Експерти держдепу згадують про вбивства чорношкірих студентів скінхедами і зростання ксенофобських настроїв.
Примітно, що з боку Росії реакція на доповідь держдепу була дуже швидкою і різкою. Рада Федерації розцінила доповідь держдепартаменту США про права людини і демократії у світі як «втручання у внутрішні справи Росії та інших суверенних держав». Заява з цього питання була прийнята на засіданні верхньої палати російського парламенту минулої п’ятниці. До цього з подібною заявою виступила і Державна дума Росії. У прийнятій заяві «У зв’язку зі спробами втручання США у внутрішньополітичну ситуацію в РФ» думці засудили спроби США вплинути на хід президентських і парламентських виборів у Росії через діяльність некомерційних організацій (НКО). Російські депутати запропонували міністерству іноземних справ вжити «екстрених заходів» щодо захисту суверенітету РФ. За документ проголосували 423 парламентарії. Однак тоді як депутати «Єдиної Росії», засуджуючи втручання США у внутрішні справи Росії, говорили про зрілість вітчизняної демократії, представники ряду інших партій погоджувалися з оцінками держдепу США. Голова комітету з міжнародних справ, єдинорос Костянтин Косачов заявив, що «громадянське суспільство в Росії відбулося, і ми спроможні самі розібратися з нашою демократією». Він покартав депутатів, які забагато уваги приділяють «якійсь доповіді». У свою чергу представник КПРФ Анатолій Локоть заявив, що його партія підтримає заяву Думи проти втручання держдепу у внутрішні справи Росії. Водночас він зазначив, що погоджується з оцінками політичної ситуації в Росії, зробленими в доповіді зовнішньополітичного відомства США. Про обмеження демократичних свобод і неможливість доступу на телебачення для опозиційних політиків говорив і незалежний депутат Володимир Рижков.
Чим викликана така різка реакція Думи і що може піти за нею? Чи можлива подібна доповідь з боку Європейського Союзу?
КОМЕНТАР
Федір ЛУК’ЯНОВ, головний редактор журналу «Росія в глобальній політиці»:
— Загальновідомо, що в Росії ситуація з правами людини, м’яко кажучи, не зовсім у порядку. Про це говорять навіть на нашому офіційному рівні. Що ж до цієї доповіді, то цікавий не сам документ, а реакція на нього. Безумовно, з 2001 року оцінка Росії погіршилась. Але не можна сказати, що з’явилося щось принципово нове порівняно з тим, що було п’ять років або два роки тому. Багато оцінок просто ідентичні, а деякі додалися. Проте у нас відреагували не так на доповідь про стан із правами людини, як на звіт держдепартаменту про те, що США роблять для підтримки демократії у світі. І найбурхливішу реакцію викликав рядок, у якому йдеться, що США надають технічну та фінансову допомогу для проведення чесних, демократичних, прозорих виборів у Державну думу і президента Російської Федерації. Ця фраза була в доповідях весь час. Раніше, вона не викликала такої реакції й ніхто на неї уваги не звертав. Тим більше, зрозуміло, що держдеп звітує за виділення різного роду грантів неурядовим організаціям на організацію навчання спостерігачів їхньої дієвості. Проте цього року реакція була вкрай різкою. Пов’язано це зі зміною того, як себе почуває Росія. А вона себе почуває впевнено і не бажає мириться з тим, на що раніше не звертала уваги. Стосовно ж висновків, які можуть бути зроблені, то, швидше за все, вони будуть пов’язані з подальшим посиленням вимог до діяльності організацій, що існують за іноземні кошти, насамперед — за американські. Це також не новина, оскільки цей урок російська влада зробила з помаранчевої революції 2004 року. Кампанія щодо перегляду відносин з неурядовими організаціями розпочалася саме після українських подій. І, власне, за цей час було багато зроблено: змінилося законодавство, і неурядові організації зараз працюють у абсолютно інших умовах, ніж чотири—п’ять років тому.
З боку ЄС подібна доповідь неможлива. Тому що така доповідь — це відображення психології США, яка з’явилася не вчора і була закладена в американській державності від самого початку. Тому що це країна, побудована на засадах високої моралі, яка відкидає все зло, яке існувало на той момент у Європі: лицемірство, нерівноправність, несвободу. Американці будують нову державу на засадах свободи, демократії та права. Вони впевнені в правоті своєї моделі та ідеології. Тому вважають (як держава-еталон), що мають моральне право вказувати іншим на те, як вони повинні жити. Це типово американський феномен. Він не пов’язаний ні з Росією, ні з пострадянським простором, а саме — з особливостями виникнення американської держави. У Європі все абсолютно не так. Рада Європи є організацією, яка займається правами людини. Але це орган спостережний. Він фіксує та може виявляти відповідність або невідповідність тим чи іншим зобов’язанням, які сама Росія на себе брала, входячи в Раду Європи. Але Європа не виступає в ролі такого ідеального вчителя, який здалека несе світло істини.
