Учора в Казахстані подали у відставку чотири члени уряду. Таку волю виявили віце-прем’єр Ураз Джандосов, міністр праці та соціального захисту населення Аліхан Байменов, перший віце-міністр фінансів Кайрат Келімбетов та віце-міністр оборони Жаннат Єртлесова. Відставки трьох із них (про Байменова нічого не повідомлялося) прийняв президент Нурсултан Назарбаєв. Схоже, що урядової кризи в країні вдалося уникнути. Щоправда, більшість політиків країни твердили й до того, що нинішні суперечності в уряді скороминучі й згодом про них ніхто навіть не згадає.
Урядовці подали у відставку у відповідь на вимогу прем’єр-міністра країни Касимжомарта Токаєва. Токаєв загорівся провести урядову чистку, коли згадані міністри та заступники міністрів заявили в неділю про створення громадського об’єднання «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК). Свого роздратування з цього приводу керівник уряду не приховував. Заяви Токаєва щодо ДВК лунали мало не як звинувачення учасників об’єднання в дестабілізації ситуації в країні. «Якщо президент не прийме мої пропозиції з кадрових питань, то у відставку піду я сам», — наголосив Токаєв. Згідно з конституцією країни, якби він подав у відставку, припинив би своє функціонування весь уряд. Звільняти і призначати міністрів у Казахстані має повноваження лише президент. Отож, у разі затягування «відставок» Назарбаєвим політична ситуація в країні продовжувала б нагнітатися. «Рейтер» повідомив, що казахстанський президент, аби зберегти уряд, пішов навіть на заміщення акима (глави) Павлодарської області Галимжана Жакіянова — цього звільнення також хотів Токаєв.
Парламентарії Казахстану сприйняли ультиматум прем’єр-міністра неоднозначно. Один із ініціаторів створення ДВК Толен Тохтасинов повідомив Інтерфаксові, що заява Токаєва є «черговою спробою залякати й зробити попередження всім тим, хто підтримав або хоче підтримати» ДВК. Серед організаторів та учасників об’єднання, нагадав він, чимало не лише урядовців, але й депутатів парламенту. Парламентарій наголосив, що ДВК було створено в повній відповідності до конституції країни, а члени організації реалізували своє конституційне право. Своєю чергою лідер Компартії країни Серикболсин Абдильдин підкреслив, що ніякої політичної кризи в країні немає, а є загострення стосунків «між людьми, які мають не тільки службові, але й родинні зв’язки».
ДВК, тим часом, вважають близьким до колишнього прем’єр-міністра Казахстану Акежана Кажегельдіна, який після своєї відставки перебуває в опозиції до влади. Кажегельдіна також звинуватили у відмиванні значних сум грошей. Очевидно, і з цієї причини Токаєв переконаний, що ДВК і його програмні положення становлять загрозу курсові реформ, політичній та економічній системі Казахстану. Цікаво, що в той самий день, коли Токаєв попрохав президента звільнити міністрів, він повідомив, що на Нурсултана Назарбаєва готувалося два замахи. Служба безпеки казахстанського лідера підтвердила вчора цю інформацію. Замах нібито готувався впродовж трьох місяців. Про їхнiх організаторів нічого не повідомлялося. Однак одночасність заяв Токаєва про «дестабілізаційність» ДВК та підготовку замахів на президента наштовхують на певні висновки. Можливо, Токаєв на це й розраховував.
У порівнянні з іншими пострадянськими країнами казахстанська економіка розвивалася досить успішно. Західні інвестиції в країну пливли безперервним потоком (переважно до енергетичного сектора). Однак багато спостерігачів звертає увагу на недемократичність керівництва країни. Саме таку позицію зайняв і ДВК. «Ми вважаємо, що владу в Казахстані сконцентровано й надміру централізовано», — говориться в заяві «Демвибору Казахстану». «Сьогодні ми повинні чесно визнати, що демократичні перетворення в Казахстані зупинились, і в цьому полягає головна загроза для майбутньої держави, для її економічного розвитку й національної безпеки», — упевнені в ДВК.
