Молдавани мають прийти в єдину Європу як народ процвітаючої країни. А досягнути цього можна лише шляхом радикальних перетворень у країні. Про це заявив президент Молдови Володимир Воронін, виступаючи з промовою на заключному засіданні весняно-літньої сесії молдавського парламенту. Молдавський президент закликав парламент забезпечити необхідними законами «новий етап у збереженні справжньої незалежності республіки». В. Воронін сказав, що «населення країни має чітко знати й уявляти курс Молдови, яким її веде діюча в республіці влада».
Президент відзначив, що на теренах колишнього СРСР зараз розпочався новий етап, який вимагає великих зусиль від Молдови, щоб забезпечити суверенітет і незалежність республіки. «Ми всі пересвідчилися в тому, що ціна незалежності й в політичному, і в фінансовому плані коштує дорого. Ми маємо платити ціну за нашу незалежність, знаходячи ресурси для цього всередині країни», — сказав глава держави. Тому він закликав депутатів пришвидшити прийняття нових законів, які б забезпечили новий етап у залученні іноземних інвестицій, зміні функціонування вільних економічних зон, створили б сприятливий інвестиційний клімат для великих інвестицій.
В. Воронін висловив переконаність у тому, що без радикальних перетворень Молдова не має жодних шансів для подальшого розвитку.
Можна сказати, що один крок у напрямі єдиної Європи молдавські депутати зробили, прийнявши зобов’язання не застосовувати страту. Парламент республіки ратифікував положення міжнародних документів — протокол до Міжнародного пакту про цивільні й політичні права про скасування страти й протокол № 13 до Європейської конвенції про захист прав і свобод людини про скасування страти за всіх обставин.
У доповіді парламентської комісії з зовнішньої політики та європейської інтеграції щодо даного питання зазначається, що ратифікація документів виходить з Плану дій РМ — ЕС. Після вступу внаслідок цих договорів Молдова не має міняти законодавство.
Чи знає населення Молдови курс, яким його веде нинішнє керівництво країни? Чи є курс на інтеграцію в ЄС стійким, чи підтримує його населення? Чи може йтися про інтеграцію Молдови в атлантичні структури? Про це «Дню» розповів молдавський експерт.
КОМЕНТАР
Оазу НАНТОЙ, програмний директор Інституту суспільної політики:
— Я можу сказати, що в Республіці Молдова спостерігається нехай і певною мірою декларативний, але все ж консенсус між політичними силами в тому, що стосується європейської інтеграції. Цей консенсус основується не на голому місці, а на тому, що всі опитування громадської думки, проведені на правому березі Дністра, демонструють, що понад 70% населення висловилися б «за», якби завтра було проведено референдум з приводу інтеграції в ЄС. Інша справа, що процес європейської інтеграції вимагає такої якості влади, якої в нас не спостерігається. Але, принаймні, позитивним є цей намір влади.
Що стосується можливості вступу до НАТО, то всі наші політики роблять посилання на конституцію Республіки Молдова, яка передбачає, що Молдова є нейтральною й демілітиризованою державою. Інша справа, що наш нейтралітет поки ніким не визнано. А Російська Федерація взагалі ігнорує й наш суверенітет, незаконно розміщуючи свої війська на території республіки Молдова. Тому питання НАТО жодна політична сила в парламенті офіційно не ставить.
Відносно плати за незалежність. У нас в Молдові є певний досвід проходження через різного роду соціальні й економічні потрясіння. Звичайно, такого роду негативи не випліскуються в політичну сферу, що безпосередньо могло б призвести до дестабілізації обстановки або до дострокових виборів, або відставки уряду. Тому можна передбачити, що поки наше суспільство досить філософськи сприймає все, що відбувається й з цінами на газ. Хоча, звичайно, стає очевидним, що Росія проти Молдови веде досить виражену економічну війну.
Інвестиційний клімат має багато компонентів. Це й політична стабільність, і безпека держави, і рівень корупції, сумісність законодавчої бази. Тому тут у нас є багато проблем. Якщо проаналізувати політичну траєкторію держав, що вступили до НАТО й потім до ЄС, то статистика підтверджує, що після вступу в Альянс обсяг іноземних інвестицій збільшується. Але Молдова такий шлях не передбачає.
Чи здатна влада здійснити радикальні перетворення. Можу сказати, що з 25 лютого 2001 року правляча комуністична партія має майже необмежені можливості для еволюційних чи радикальних перетворень. Тому, напевно, ця вимога до самого Володимира Вороніна, який має сам продемонструвати перетворення.
Це не компартія, а лише етикетка, що використовується для отримання голосів ностальгуючих виборців. Щодо чіткого європейського курсу нам допомогла Росія, яка виставила таку ціну в рамках Меморандуму Козака, що несумісно з суверенітетом республіки Молдова. І в цьому значенні комуністам не залишалося жодної альтернативи. З урахуванням того, що сотні тисяч громадян Молдови легально й нелегально їздять до Європи й повертаються звідти не лише з грошима, але й з новим світоглядом, то європейська інтеграція, нехай у вельми віддаленій і невизначеній перспективі, є для них позитивно сприйнятим вектором політичного розвитку Молдови.
