Їм радили не приїжджати до України, допоки не вщухне політична криза. Їм твердили, що вони не зовсім уявляють ту ситуацію, що склалася в Україні у зв’язку з «касетним скандалом» та загибеллю журналіста Георгія Гонгадзе. Проте американські конгресмени вирішили не зважати на подібні застереження і все-таки відвідали Київ. Принаймні так заявив голова американської делегації конгресменів Курт Велдон на вчорашній зустрічі з пресою. Офіційною причиною візиту представників нижньої палати парламенту Сполучених Штатів до української столиці було налагодження міжпарламентських відносин з українськими парламентаріями. Про заснування відповідної робочої групи з двосторонніх відносин на зразок тієї, що було засновано з російською Думою ще сім років тому, конгресмени домовилися з головою Верховної Ради Іваном Плющем. Між тим офіційно проголошена мета візиту американців до України може вважатися швидше тільки офіційною. Сам пан Велдон обмовився, що їх фактично і спонукали до приїзду в Київ згадані вище застереження. «Ми вирішили саме через це поїхати», — вислів Велдона №1. «Наша мета — побувати якраз у розпал кризи, зустрітися з Президентом та отримати запевнення в її демократичному вирішенні», — вислів Велдона №2. Схоже було на те, що українську політичну еліту саме тестували на демократичність.
Не дивно, що основний обсяг часу у своїх виступах-відповідях американці присвятили кризовій ситуації в українській політиці. І таке приділення уваги конгресменів до внутрішніх справ України було спричинено навряд чи тільки запитаннями журналістів. Конгресмени зізналися, що частина з них прогулялася по Хрещатику, де нині розташоване наметове містечко. Певною мірою збентежено і не меншою мірою розчаровано вони поспотерігали за «перебудовними» роботами на майдані Незалежності. Самі ж наметові протести конгресмени віднесли до нормального явища, здорової ознаки. Один із конгресменів, республіканець зі штату Колорадо Боб Шафер, провівши паралель із американськими демонстраціями, які сьогодні в Штатах можна зустріти на кожному кроці, напівжартома (а може, всерйоз) зазначив, що почувався би некомфортно, якби в Америці не проводилося так багато протестів. На думку Шафера, «було б помилкою зносити наметове містечко в Києві»... У разі, якщо намети на Хрещатику буде знесено, то у Вашингтоні це розцінять як вияв сили з боку української влади, — додав інший конгресмен Денніс Куцинич. При цьому він нагадав, що «такий розвиток подій буде досить цікавим для американських конгресменів, які голосували за надання Україні $1 млрд. на розвиток демократії».
До оцінок дій як опозиційних діячів, так і представників влади американці не вдавалися. Пан Велдон переконаний, що «оцінювати дії свого лідера повинен народ країни, це не наша роль». Щодо розслідування справи Гонгадзе американці сподіваються, що воно проходитиме «без проявів насильства та за верховенством права». На зустрічі з Президентом України американські парламентарії також запропонували звернутися Києву за допомогою до Федерального Бюро Розслідувань Штатів. Український лідер пропозицію нібито прийняв. У цілому ж американська делегація вірить у мирне вирішення української кризи. Тим більше, за словами пана Велдона, «в Україні прогрес демократії дуже серйозний». «Ми працювали над демократією 250 років, ви тільки десять», — підкреслив Велдон. — «Але й за цей час Україна чимало досягла, зокрема, прийняла демократичну Конституцію». Велдон також висловив сподівання, що «Україна переживе кризу, як і ми пережили кризу з власним президентом декілька років тому. Україна стане сильнішою, ніж досі». Пан Шафер до цього додав, що в України нині «з’явилася реальна можливість показати зрілість керівництва».
Американський же слід в «касетному скандалі», виходячи з наступних слів конгресменів, є не більше, ніж вигадкою. На запитання журналістів, чому б американцям не підтримати незалежні мас- медіа, а також опозицію, Велдон відзначив: «Ми не займаємося фаворитизмом. Якщо лідери не виконують того, що ви хотіли, вам треба їх міняти. Ми не хочемо, щоб хтось потім сказав, нібито американці з допомогою грошей маніпулюють людьми». Коронною ж фразою американської делегації була: «Ми не підтримуємо окремо взятих людей, ми підтримуємо інститути»... Під словом «людей», очевидно, слід розуміти окремих політиків, під «інститути» — демократичні інститути. Аргументували ж такий підхід американці тим, що свого часу Вашингтон підтримував Бориса Єльцина, який згодом «віддячив» Штатам, залишивши по собі в Росії корумповані владні структури...
