Перервавши свої канікули, латвійський саейм у
понеділок ухвалив одне з найскладніших за свою історію рішень — нову редакцію
закону про громадянство, яка значно лібералізує процедуру набуття громадянства
Латвії тими мешканцями країни, котрі оселилися тут за радянських часів.
Досі проблем із громадянством не було лише в тих латвійців, котрі самі
або чиї батьки жили тут іще до 1940 року.
Перш за все ухвалені саеймом поправки надають право всім дітям, народженим
у Латвії після відновлення державності у 1991 році, стати громадянами держави,
незважаючи на те, чи мали їхні батьки латвійські паспорти, а чи тільки
посвідку на проживання. По-друге, парламентарії відмовилися від встановлення
жорстких квот, так званих «вікон натуралізації», у межах яких і мало б
надаватися громадянство тим, хто мігрував до Латвії після 1940 року. Однак
сам досить складний механізм набуття громадянства залишився, й однією найтяжчою
його складовою — для російськомовного населення Латвії — є вимога про володіння
латвійською мовою.
Офіційно про перегляд закону депутатів Сейму попросив президент Гунтіс
Улманіс. Але реально зміни в документі було ухвалено лише після інтенсивного
тиску на Ригу з боку Ради Європи й, особливо, Москви. Минулий понеділок
сміливо можна зарахувати до дипломатичних перемог Росії, оскільки саме
вона наполягала на перегляді закону. І річ тут, можливо, навіть не стільки
у виборчих правах, яких не мають особи без громадянства в Латвії, як у
правах на власність, які для негромадян у цій країні теж урізані. Саме
тому, очевидно, Москва вдалася не тільки до політичних, а й до економічних
санкцій проти Латвії. І це подіяло. Бо небезпека залишитися без транзиту
російських енергоносіїв виявилася реальнішою, аніж загроза перебування
поза межами європейської спільноти.
За підрахунками латвійського МЗС, сьогодні в цій державі мешкає 152
тисячі осіб без громадянства. З них від лютого 1995 року й дотепер звернулося
за тим, щоб його отримати, лише 10 тисяч осіб, тобто 7 відсотків. Дев’ять
десятих латвійських осіб без громадянства припадає на вихідців із Росії
та України. За прогнозами оглядачів, після нової редакції латвійського
закону про громадянство навряд чи потік тих, хто бажає його домогтися,
суттєво зросте. Але натомість після цього прецеденту можна сподіватися
на посилення російського впливу на політичне життя в Латвії. Деякі офіційні
особи в Москві вже заявили, що європейським нормам не відповідає ще кілька
латвійських законодавчих актів — про державну мову, про освіту та кодекс
законів про працю.
