Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Летаргійний сон ГУУАМу

7 грудня, 2002 - 00:00

Під час саміту ОБСЄ в Португалії, який сьогодні завершується, має відбутися зустріч глав делегацій країн-учасниць ГУУАМ — політично-економічного об’єднання, до якого входять п’ять колишніх радянських республік. Йдеться про Грузію, Узбекистан, Україну, Азербайджан та Молдову. Київ представляє держсекретар МЗС Юрій Сергєєв. Будь-які подробиці зустрічі, навіть те, чи братиме в ній участь делегація Узбекистану, який уже повідомляв про призупинення своєї участі в проектах ГУУАМ, учора залишалися невідомими. Представники МЗС відмовлялися від будь-яких коментарів з цього приводу.

Про діяльність об’єднання досі ставало відомо переважно під час самітів ГУУАМ, або ж коли з’являлася небезпека припинення взаємодії «гууамівської» п’ятірки. Приміром, коли Узбекистан заявив про призупинення своєї участі в проектах організації, або коли Молдова та Україна почали розміркувати про можливість приєднання до іншого пострадянського міждержавного утворення — Євразійського економічного співтовариства.

У так зване «міжсезоння», коли немає ані самітів, ані сенсаційних повідомлень, складається враження, що ГУУАМ ніби перебуває в летаргічному сні, під час якого готуються певні документи, відбуваються поодинокі зустрічі. Але чи приносить ГУУАМ якусь реальну користь? Поки що ні. Останній саміт організації відбувся наприкінці липня. Що було опісля? Конференція за участю «гууамівських» жінок (правда, узбечки його проігнорували), п’ята річниця від заснування організації, однак і тут не обійшлося без казусів. Святкування першої п’ятирічки ГУУАМ відбулося за участі лише представників посольств у Міністерстві закордонних справ України (знову-таки без узбецьких дипломатів). До речі, того дня — 10 жовтня — Президент Леонід Кучма перебував із візитом у Вірменії, яка має не найкращі відносини з одним із членів ГУУАМ, а саме — Азербайджаном.

Водночас ГУУАМ намагається довести свою життєздатність. На минулому тижні Верховна Рада України ратифікувала Угоду про зону вільної торгівлі на території країн-учасниць. Документом передбачається скасування кількісних обмежень у торгівлі між договірними сторонами. Проте поки що Україна єдина у цій «вільній зоні». Більше жоден парламент із «четвірки» (Узбекистан не брав на себе такого зобов’язання) не ратифікував угоди. В інформаційному центрі ГУУАМ у Києві запевнили «День», що проблема тут полягає лише в деяких процедурних моментах і парламенти Грузії, Азербайджану, Молдови рано чи пізно проголосують за ратифікацію угоди. Про це ж запевняють і в українському зовнішньополітичному відомстві. Мовляв, президенти країн підписали угоду, тому парламенти її ратифікують. Хоч попередня практика засвідчує, що підписане главами держав не завжди знаходить розуміння у парламентаріїв. Особливо коли самі глави держав намагаються цей процес заблокувати. Приміром, малозрозуміло, чому угоду досі не ратифіковано Молдовою. При повній підконтрольності депутатів президенту проблем, здавалося б, не мало виникати. Але ж, очевидно, невипадково Володимир Воронін критикував ГУУАМ під час липневого саміту. Чи не очікується нових тектонічних зсувів в ГУУАМ за прикладом узбецького?

Якщо вірити офіційним заявам, то ні. Більше того, зараз йдеться про створення Парламентської асамблеї ГУУАМ, центром якої має стати Київ. Українське керівництво щиро вірить, що ГУУАМ про себе ще заявить на повну силу, коли буде реалізовано проект Євразійського нафтотранспортного коридору. Саме зараз, між іншим, країни- учасниці разом зі Сполученими Штатами розглядають низку проектів. Деякі з них стосуються боротьби з організованою злочинністю, тероризмом. Можливо, реалізація цих проектів і стане початком пробудження від сну. Але знову ж таки, дві з країн ГУУАМ — Азербайджан і Грузія — вже зараз активно працюють над реалізацією проекту нафтового експорту за маршрутом Баку — Джейхан, тоді як можливості шляху Одеса — Броди — Гданськ все ще здебільшого обговорюються, і сподівання на наповнення його нафтою з роками не збільшуються. Президенти країн ГУУАМ часто підкреслюють, що об’єднання не є ні політичним, ні військовим, але суто економічним — а саме з його економічним наповненням, без достатніх інвестиційних, фінансових, технологічних, торговельних, транспортних та інших ресурсів — найважче. Цих ресурсів жодна з країн-учасниць ГУУАМ не має. Поки що можна лише звернути увагу на слова президента Грузії Едуарда Шеварднадзе, процитовані Інтерфаксом: ГУУАМ уперше за свою історію запрошено до участі в засіданні в іншій міжнародній організації як незалежне об’єднання. Отже, організацію не розглядають як неперспективну.

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: