Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Льєжська трагедія

Бельгійський експерт: Правоохоронці мають придивлятися до людей з насильницькими нахилами
15 грудня, 2011 - 00:00
ФОТО РЕЙТЕР

Чотирьох людей убито, близько 120 чоловік поранено в результаті стрілянини та вибуху гранат у центрі бельгійського містечка Льєж під час різдвяного ярмарку. Нападник, 32-річний Нордін Амрані, учинив самогубство. Мотиви зловмисника невідомі. Прем’єр Бельгії Еліо ді Рупо, який разом із королем Альбертом ІІ відбув на місце трагедії, заявив, що це не теракт. «Це окремий акт насилля, але це не теракт і не замах», — цитує ді Рупо Euronews. За словами представниці бельгійської прокуратури, «нападник добре відомий поліції та юстиції». «Його було звинувачено у збройних нападах, у продажу краденого товару, продажу наркотиків та порушенні моральності. Розслідування триває, і найближчим часом ми сподіваємося виявити мотиви зловмисника», — сказано в заяві. «День» попросив заступника директора Центру європейських студій у Брюсселі Роланда ФРОЙДЕНШТАЙНА прокоментувати цей випадок, пояснивши насамперед те, чому таке трапляється в заможних і стабільних країнах.

— Передусім це національна трагедія бельгійців. Ціла нація сумує. Король разом із королівською сім’єю відвідують потерпілих. Чому таке трапилося? Очевидно, що виконавець був один, за цим не криється жодна організація. Тож усі здивовані, що це не був теракт. Але, з другого боку, цей чоловік був злочинцем і мав проблеми з поліцією через незаконне володіння зброєю. Отже, немає нічого дивного в тому, що в нього була зброя та ручні гранати. Схоже, перш ніж вийти в центр Льєжа й почати вбивати випадкових людей, він убив сусідську прибиральницю. Але досі ще немає чіткої відповіді, якими були справжні мотиви вбивці. Чому це сталося в нашій країні? Дехто має проблеми із психікою. Якщо такі люди готуються до чогось схожого, вони можуть убити багатьох. Це є очевидним складником будь-якого відкритого суспільства.

— Згадаймо трагедію в Норвегії. Чи є аналогія з нею? І чи не накреслилася тенденція таких інцидентів?

— Я не певен щодо висновку про загальне зростання таких інцидентів. Але за останні роки кількість випадкової стрілянини зросла. Не думаю, що це має якесь одне пояснення, здатне розтлумачити таке зростання. Ми знаємо, що стрілянина була у Сполучених Штатах, Фінляндії, Німеччині, Норвегії, а тепер і в Бельгії. Боюся, що це сторонній чинник сучасної цивілізації, який ми можемо принаймні спробувати зменшити. Проте ми не можемо бути цілком певні в тому, що нам удасться припинити такі «діяння».

— Як, на вашу думку, уряд і суспільство можуть протидіяти таким речам? Чи є змога припинити це?

— Гадаю, що співгромадяни, а також поліція та інші правоохоронці мають придивитися до людей із нездоровими та насильницькими нахилами. На мій погляд, у справі з Льєжем було багато ознак того, що ця особа мала насильницькі задатки. Як на мене, компетентні органи повинні були перевірити його ще тоді, коли він «засвітився» через незаконне володіння зброєю, а також запобігти нагромадженню такої її кількості, якою він володів, як виявилося згодом. Але я розумію, що тут немає остаточної певності.

Ігор САМОКИШ, «День»
Газета: 
Рубрика: